"Громадянко", "жіночко", "пані", "мадам": Філологиня поділилась думкою, як найкоректніше звертатись в Україні до незнайомок

Часто у громадських місцях чуємо звертання "жінко" або "жіночко".

Але таке звертання, як і геть споплюжене "громадянка", "товариш", є продуктом СРСР, коли перемогло маркування за статтю і віком - "дєвушка/женщіна", вважає філологиня Ольга Васильєва.

"У країнах Заходу вікові, расові та статеві ознаки використовуються лише для опису зниклої людини, померлої або тієї, що скоїла злочин. У решті випадків за основу береться соціальний стан заміжня або незаміжня. В Україні маємо використовувати слова "пані" до заміжньої жінки, а "панна/панночка/панянка до незаміжньої", - пояснює Ольга Васильєва.

Якщо не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся "пані". У нашій мові немає такого нейтрального слова, як в англійській (Ms., що читається як [miz]).

Також питомим для української мови є слово "добродійка", проте у тлумачному словнику воно позначає тільки дорослу поважну особу.

"На жаль, гоноративом "пані" в Україні досі мало послуговуються. Не усвідомлюють, що грубе "жінко" несе в собі функціонально-знеособлений відблиск — "жінколюдина", - зазначила редакторка.

Цікавий факт: у французькому містечку Сесон-Севіньє, а згодом і в усій Франції, місцева влада на вимогу феміністичної організації заборонила звертання "мадемуазель". Залишила тільки "мадам" незалежно від соціального статусу жіноцтва, бо всіх чоловіків заведено називати лише "мсьє". А німці попрощалися з "фройляйн" ще 50 років тому, залишивши тільки "фрау".

В англомовних країнах до чоловіка звертаються тільки "містер" незалежно від його сімейного статусу, в іспаномовних — тільки "сеньйор", в Італії — тільки "синьйор". В Україні зараз теж є тільки "пан", проте було колись і "пани́ч" на позначення неодруженого чоловіка.

"В Україні, Іспанії та Італії жінка мала б зватися тільки пані та сеньйора/синьйора. Дрібниці мають значення, але нам би спочатку від "жіночка" та "женщіна" відмовитись", - підсумувала філологиня.

***

Варто також додати що розповсюджене далеко за межами франкомовного світу звертання "мадам" також мало побічне коріння в Україні. Протягом 19 - початку 20 сторіч вкраплення французьких слів у побутову мову було ознакою як моди так і освіченості. Сліди цієї міською культури найбільше, мабуть, збереглися в космополітичній і повній самоповаги Одесі, де й у найлютіші радянські часи на звернення "гражданка", чи пестливіше "гражданочка" часто-густо можна було почути ображене: "Яка я вам гражданочка?! - Я мадам!". Навіть від місцевої торговки, чи прибиральниці.