Українка на ім'я Сніжана вже понад 8 місяців живе в Канаді. Емігрувала дівчина, здавалося б, нещодавно, але вже сповна відчула всю красу і недоліки життя в цій країні.
В ексклюзивному матеріалі для OBOZREVATEL Сніжана розповіла правду, чому залишилася жити в Канаді і з якими труднощами зіткнулася після переїзду. А також перелічили плюси й мінуси життя в Канаді та назвала ціни на продукти, оренду та купівлю житла.
Я з міста Павлоград Дніпропетровської області. Насправді дуже люблю свою країну, історію та культуру. Під час навчання в аграрній академії я багато подорожувала, брала участь у європейських програмах для студентів, пожила в кількох країнах. Вперше я поїхала до Німеччини й побачила зовсім інше життя та інших людей – більш вільних і відкритих. Відтоді з'явилася ідея переїхати, але не знала куди. Ми з чоловіком продумували різні плани, зрештою зупинилися на Канаді – це економічно сильна країна, до того ж її імміграційна програма існує давно і добре працює. Все чітко й зрозуміло, а не так, як у Європі, де дуже важко отримати паспорт.
Я живу тут 8 місяців, мій чоловік довше. Бажання повернутися назад іноді виникало в перші місяці, коли було дуже важко психологічно. Доводилося багато працювати – тут взагалі всі багато працюють, плюс мовний бар'єр. Потрібно було зробити всі документи, а в пандемію нічого не працювало. Усе це давалося нелегко, до того ж ще й адаптація – її проходить кожен. І, як сказала моя знайома, яка поміняла вже 2 країни, – "стара версія людини вмирає і народжується нова".
Перше, що дивує – люди. Зустрічаєш на вулиці перехожих – усі всміхаються, вітаються, бажають гарного дня, це було так дивно. Їдеш у ліфті з абсолютно незнайомою тобі людиною і обговорюєш погоду, ковідні обмеження, собак, кішок – так просто, як ніби ви знаєте одне одного сто років.
За останніми даними, в Канаді проживає близько 1,3 млн українців. У місті Едмонтон є велика українська діаспора. Мені здається, живеться українцям тут просто чудово. Канада – країна, яка всіляко підтримує культуру своїх іммігрантів. У нас проводять українські фестивалі, виставки, а прем'єр-міністр може вдягти вишиванку. До того ж, тут дуже багато канадців українського походження, які досі мають наші прізвища: Козак, Бойко, Гончарук.
Бувають, звичайно, і проблеми в емігрантів, але все вирішувано, оскільки є багато організацій, як державних, так і церковних, які можуть допомогти буквально з усім: документами, житлом, юридичними питаннями, роботою, мовою.
Будь-який іммігрант вам скаже, що медицина тут жахлива. Але якщо ви при смерті, вам нададуть медичну допомогу на такому високому рівні, який багатьом країнам і не снився. Якщо ж вам просто потрібно побачити лікаря й проконсультуватися – готуйтеся до "семи кіл пекла". Тут усе дуже дивно: вам потрібен сімейний лікар, запису до нього ви можете чекати й 3 місяці, а якщо вам необхідне обстеження – то й понад пів року. Медицина безкоштовна і в кожного жителя Канади є картка, під яку підв'язані всі ваші хвороби та обстеження. До того ж багато роботодавців надають бенефіти (вигідні пропозиції) своїм працівникам у вигляді додаткової страховки, яка покриває стоматолога, масажиста й окуліста, оскільки в Канаді це досить дороге задоволення. А якщо вам виписали ліки, то заплатите ви тільки 10-20% від вартості.
З пандемією лікарні дають раду, але в період піку провінції допомагали одна одній і спільними зусиллями потихеньку впоралися.
Про ситуацію з коронавірусом і про вакцинацію від COVID-19
Звичайно, бізнес постраждав і тут. Багато хто закрив свою справу, не витримавши, хоча Канада і допомагала, як могла, своїм жителям. Місто, де я живу, Драмхеллер – туристичне і якось змогло протриматися.
Влітку в нашій провінції Альберта були зняті всі обмеження, оскільки 70% населення було вакциновано. І людей наїхало дуже багато. Усе почало працювати, набирати обертів, стали відкриватися нові магазини, парки розваг.
З початку вересня, коли діти пішли в школу (а дітей до 12 років не вакцинують), почалася нова хвиля і масковий режим повернули. Наразі щеплено 80% населення. Вакцинацію намагаються щосили дотиснути, але поки тільки університети змушують обов'язково мати щеплення і тільки деякі окремі підприємства.
Після приїзду в Канаду найчастіше платять мінімальну зарплату, вона в кожній провінції різна. В Альберті, де живу я, – 15 доларів на годину (400 грн. – Ред).
70% ринку праці в Канаді – в тіні. На хорошу роботу беруть за рекомендаціями або вас можуть помітити, якщо ви відвідуєте, наприклад, курси профорієнтації для іммігрантів, або пішли вчитися в місцеві коледжі. Скажу чесно – складно знайти гарну роботу, коли тебе ніхто не знає, тому багато хто стає волонтерами, щоб якось засвітитися й отримати рекомендацію. Але якихось складнощів з тим, що ти іммігрант, немає, оскільки це б сприйняли як дискримінацію, а з цим тут дуже строго. До слова, в резюме ви не вказуєте свій вік і не вклеюєте свою фотографію.
Оцінюючи це питання, враховуйте, що мінімально на годину ви заробляєте 15 доларів. Ще в Канаді податок рахується окремо, тобто ви не бачите його в ціні, але бачите у фінальній сумі.
Ми по продукти їздимо раз на тиждень, витрачаємо до 100 доларів – це сім'я з 2-х людей.
Відмінності між українською та канадською кухнею звичайно ж є. Наприклад, сосиски та ковбаса тут несмачні. Можливо, причина в тому, що за складом стежать і не додають занадто багато підсилювачів смаку. Дуже багато різноманітного м'яса, оскільки провінція Альберта є виробником. Фрукти, овочі продаються весь час. Взимку їх привозять із Мексики, в основному, а влітку з сусідньої провінції, де тепліше й тоді ціна менша.
Традиційна страва канадців "путІн" – це картопля-фрі, полита спеціальним соусом і сиром, мені подобається. Оскільки Канада – багатонаціональна країна, кожна нація їсть те, що звикла. Відповідно, і купити тут можна все, що ти хочеш. До речі, тут є українські магазини.
Ця країна дає тобі можливість робити все, що ти хочеш, до того ж у тебе є на це фінансові можливості. Тут красива природа й люди намагаються цим насолоджуватися. Популярні хайкінги (походи), катання на каяках, човнах, гольф, теніс, хокей, керлінг. Взимку – катання на ковзанах, це, до речі, безкоштовно, лижні трейли (стежки), гірки. Іноді вечорами сім'ї збираються з друзями й смажать барбекю на задньому дворі (звичайно, якщо це не обмежено пандемією). Хтось ходить на сніданок до друзів, сусідів, де тебе пригостять панкейками з кленовим сиропом. Багато будинків на колесах, люди виїжджають на природу і живуть, так би мовити, в напівдиких умовах. Чому в напівдиких? Кемпінги оснащені електрикою, туалетами, душем і водою.
Плюси й мінуси проживання в Канаді
Плюси: добрі, усміхнені люди, фінансова стабільність, зручне життя (туалети в лісі, наприклад), забезпечення комфортного життя для людей з інвалідністю.
Мінуси: всі живуть у кредит, буквально. Будинок, авто, освіта – все в кредит. Вартість житла іноді просто непідйомна. Також дуже багато біженців і політика держави – допомогти всім підряд. Я вважаю, це нечесно. Хтось багато працював, вчився, перенавчався, щоб сюди приїхати і, приїхавши, працює на 2-х роботах, щоб на ноги стати. А комусь просто держава дає вид на проживання і допомогу. Але це така партія при владі, зараз у Канаді вибори і, можливо, щось зміниться.
Відмінність між Канадою та Україною. Канада безпечніша, у нас скляні двері і ми іноді взагалі їх не закриваємо. В Україні ж навіть броньовані двері не дають тобі відчуття захищеності. Також Україна більш просунута в усьому, тут же майже всі сфери відстають у розвитку.
1. "У Канаді дуже холодно". Взимку у нас дійсно холодніше, ніж в Україні, але найсильніші морози до -40 можуть бути зо два тижні і все, потім температура в межах -10.
2. "Канадці говорять двома мовами". Ні. Французьку мову мало хто знає, в основному це жителі провінції Квебек.
3. "Столиця Канади – Торонто". Ні, Оттава, а то багато хто думає, що Торонто або Ванкувер. Це всього-на-всього великі й популярні міста.
Ми платимо 800 доларів (понад 21 тисячу грн) на місяць за квартиру з двома спальнями в маленькому містечку біля Калгарі. Це, можна навіть сказати, дешево. Новіші квартири або частина будинку від 1200-1500 доларів (понад 31 тис. грн). Якщо брати великі міста типу Ванкувера, Торонто – оренда від 2500 доларів (понад 66 тис. грн). Усю нерухомість купують у кредит і сплачують мало не все життя. Люди так звикли жити і це вважається нормальним. Банки дають кредити під маленькі відсотки.
Вартість житла в маленькому містечку від 200 тисяч доларів, а у великому від мільйона доларів. Наприклад, якщо взяти будинок за 300 тисяч доларів, заплативши близько 50 тисяч перший внесок, на місяць платитимеш близько 1300-1400 доларів, плюс комунальні, які, до речі, теж дуже дорогі. Ми платимо 100 доларів за світло, 100 доларів за інтернет, 90 доларів за мобільний зв'язок. Як ви розумієте, відпустку ми беремо дуже рідко й ненадовго.
Хтось приїжджає і влаштовується на найпростішу роботу, але зарплати тобі цілком вистачає спокійно жити. Та найчастіше іммігранти досить успішні. Вирвавшись із країни, де нічого не міг, тут ти розправляєш крила й підкорюєш нові вершини. Багато хто йде вчитися, захищає ліцензії і обіймає цілком хороші посади. Багато хто відкриває свій бізнес і займається своєю улюбленою справою. У Канаді це не так складно, як в Україні.
Я зараз на роздоріжжі, потрібно придумати, ким я хочу бути. Мрію про свій бізнес – аграрний, але поки все у далеких планах. Зараз у мене спокійна робота в туристичній сфері, де досить мого рівня англійської мови.
У Канаді культ автомобілів. І це як комфорт, так і проблема. Ми живемо в маленькому містечку і щоб випити кави, потрібно йти 3 км – всі магазини на краю міста, тому без авто тут нікуди. У великих містах є все: автобуси, трамваї, метро, таксі, але й затори на дорозі. Якщо ти поїдеш у якесь популярне місце під час довгих вихідних, усі парковки будуть заповнені й ніде залишити свій автомобіль.
Відмінності з Україною величезні. Привітні водії в білих сорочечках, які люблять свою роботу. Чисті автобуси з кондиціонером зроблять поїздку суперкомфортною. Метро допоможе дістатися куди завгодно і дуже швидко. Вартість звичайно вища, ніж в Україні, але можна заощадити, купивши проїзний. До того ж, тут діє багато програм для нових іммігрантів і батьків, що працюють.
Просто в захваті від природи в Канаді. Я живу в Альберті і в нас є національний парк Банфф – це найкрасивіше місце на землі, на мою думку. Блакитні озера, ялинки, які дістають до небес, і скелясті гори. Багато диких тварин, розваг, історичних місць. Якщо і є рай, то він тут.
Провінція Британська Колумбія – це зелена частина Канади і найпрекрасніша. На номерних знаках на авто так і пишуть: Beautiful British Columbia (Прекрасна Британська Колумбія).
Ванкувер – найзеленіше місто нашої планети і океан з турами, де можна побачити китів.
Торонто, Ніагарський водоспад – коли з одного боку Канада, а з іншого вже США.
Туризм дуже розвинений, якраз із 7 вересня відкрили кордони. Якщо ви повністю вакциновані – ласкаво просимо в Канаду, якщо ні – потрібно відсидіти 2 тижні карантин.
"План "Стійкого руху до перемоги". Правильне запитання мені поставили: не подобається план – покажи свій. Показую", - пише політолог Віктор Андрусів у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує:. "1. Мобілізація духу всередині й н...
Президент Сполучених Штатів Джо Байден намагається витиснути максимум допомоги для України до завершення своїх повноважень, які добігають кінця на початку 2025 року. Зокрема, в Адміністрації розглядають можливість повернення ядерної зброї. Про це повід...