
Український журналіст Віталій Портников вважає, що російське політичне керівництво не буде обговорювати можливість закінчення війни і будуватиме політичні плани, виходячи з результатів виборів президента США у листопаді 2024 року, передають Патріоти України.
За його словами, Кремль не цікавить закінчення війни у 2024 році, а лише можливість переведення війни з інтенсивної фази у неінтенсивну. На думку Портникова російська влада затягуватиме ситуацію до президентських виборів у США, а далі будуватиме свої політичні плани, враховуючи постать нового американського президента.
"Росія буде думати про свої плани на 2025 рік після президентських виборів у США, це раз. Після того, як РФ усвідомить, яку частину української території вона контролює на листопад 2024 року, це два. Після того, як вона зрозуміє, наскільки дестабілізована ситуація в Україні на листопад 2024 року, це три”, - перелічив головні фактори, які визначатимуть плани Кремля, журналіст.
Іншим варіантом розвитку подій він назвав спробу американців про щось домовитися з Москвою. “Я не думаю, що ці домовленості будуть для нас приємними... У будь-якому разі ми прекрасно з вами розуміємо, що у 2024 році 20% української території не можуть бути звільнені від російських окупантів, для цього немає передумов. Може бути наступ, якісь результати цього наступу, це правда. Тому що у нас збереглося 95% техніки, яку нам постачали союзники. Ми не без зброї знаходимось, але потрібні снаряди, бо цього недостатньо", - зауважив Віталій Портников.
Журналіст наголосив, що війна – непередбачувана, тому дуже важко давати прогнози. "Ясно інше - Володимир Путін готовий далі воювати. Ми вже розуміємо, що це війна на довгу дистанцію, і ми маємо адаптуватися до війни на довгу дистанцію, а не розповідати людям казок”, - підсумував він.
29 червня за новим календарним стилем (12 липня - за старим) - день пам'яті святих апостолів Петра і Павла, преподобного Паїсія Святогорця і Касперівської ікони Божої Матері. 29 червня за юліанським календарем - день пам'яті святителя Тихона, єпископа ...
Уявіть: дитина пережила насильство або стала його свідком. За звичайного сценарію їй доведеться обійти десятки кабінетів: поліцію, прокуратуру, соціальну службу, медиків, психолога. Щоразу — нові обличчя, ті самі запитання, повторення того самого найбо...