
В СРСР почали робити стратегічні запаси гречки у 1970-ті роки, під час Холодної війни зі США, коли сторони розглядали можливість застосування ядерної зброї. Такою інформацією поділився виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий, передають Патріоти України.
За його словами, в Радянському Союзі проводили закриті експерименти з пошуку продуктів, які можна вирощувати і споживати під радіонуклідним забрудненням. "Наукові дослідження виявили, що гречка – фактично єдина культура, яка швидко відновлюється після мутацій, не накопичує радіонукліди, й яку можна споживати", – зазначає Громовий.
Досліди проходили під безпосереднім контролем КДБ. Спираючись на їхні результати, Росія й досі проводить стратегічне накопичення гречки, готуючись до можливої ядерної війни. В тому числі і у зоні вічної мерзлоти на півострові Таймир. "В мене ця інформація про закриті дослідження – від людей, які приймали в них участь у радянські часи. Це не я щось сам придумав", – запевняє директор Міжнародної асоціації гречки.
Примітно й те, що за останні 10 років РФ "вибила" з ринку інших головних виробників гречки – серед них і Україна – і стала де-факто світовим монополістом на ринку. "До 2016 року були три головні країни-експортери: Росія, Китай і Україна. Перші дві країни вирощували по мільйону або більше тонн крупи, а ми – близько 300 тисяч тонн. Це на етапі 2014-2015 років. Агресивною демпінговою політикою РФ вибила спочатку нас, а потім вони взялися і за Китай", – розповідає Громовий.
Зараз Пекін перетворився з нетто-експортера на імпортозалежну від Москви по гречці країну. Україна зараз експортує в межах 5 тисяч тонн крупи на рік. Експерт повідомляє, що всього гречку у світі вирощують 24 країни.
На Покровському напрямку ситуація складна, ворог постійно намагається просуватися у напрямку позицій українських захисників. Про це розповів начальник відділення комунікацій 155-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (Покровський напрямок) Артем Прібильно...
Українська мова приховує чимало слів, які здаються простими лише на перший погляд. Та варто спробувати перекласти їх іноземцю — і розумієш: дослівного відповідника просто не існує. Одними з таких слів є «кум» і «кума» — поняття, що виросли з традицій, ...