"Імперія завжди живилась талантами підкорених народів: Архітектор Іван Зарудний - киянин, який запровадив у Москві стиль українського бароко"

Через Україну ознайомилася Росія тоді й із архітектурним стилем європейського бароко, бо в Україні на ті часи припав розквіт цього стилю, так званого українського, або козацького бароко. У ХVII столітті стиль українського бароко можна побачити в Росії скрізь, від столиці донського козацтва міста Черкаська, яке за сто років до того заснували українські козаки-черкасці, які прийшли сюди разом зі своїм гетьманом Дмитром Вишневецьким, і до столиці тодішнього російського Сибіру, міста Тобольська, де збудований у ті роки місцевий кремль став найсхіднішим взірцем українського архітектурного стилю в Росії.

Розбудовувалася в українських традиціях і тодішня Москва, де під упливом українського, козацького бароко виник місцевий оригінальний стиль так званого "московського бароко". Архітектором, що насадив цей стиль у Москві, був виходець із України Іван Зарудний.

Мені як мешканцеві Москви завжди милують очі та серце ці будівлі, чий виразний стиль питомо відрізняється від усіх інших будівель російської столиці. Тут відчуваються і традиції українського бароко, і щось інше, притаманне особисто Зарудному.

Народився Іван Зарудний у Києві близько 1670 року в заможній козацькій родині. Навчався в Києво-Могилянській академії. Після цього студіював в Італії, вивчав європейське декоративне мистецтво. Після повернення вступив на службу до канцелярії гетьмана Івана Мазепи. На прохання Петра I гетьман Мазепа в 1690 році направив Зарудного до Москви, де він і створив найбільші архітектурні шедеври.

Із найвідоміших – так звана "Меншикова вежа". Фаворит Петра I Олександр Меншиков дуже хотів, аби його особиста церква в Москві мала шпиль більший, аніж шпиль Петропавлівського собору в Петербурзі. За легендою, це дуже не сподобалося цареві Петру, і шпиль із будівлі Зарудного було знято (за іншою версією – у шпиль влучила блискавка та спалила його).

У подальші роки Меншикова вежа стала місцем зборів московських масонів, а в наші роки є Подвір’ям Антіохійської православної церкви.

Побудував Зарудний і Спаський собор Заіконоспаського монастиря поблизу Кремля – тут перебувала відома Слов’яно-греко-латинська Академія, перший заклад вищої освіти в Росії.

З інших його відомих споруд, що збереглися в Москві до нашого часу, можна назвати церкву Іоанна Воїна на Якиманці (навпроти сучасного посольства Франції) і храм Тихвінської ікони Божої Матері Донського монастиря.

Працював Іван Зарудний також у Петербурзі й Таллінні, де створив чудовий іконостас, що є зараз у Преображенському.

Слава Зарудного в Росії була настільки велика, що 1707 року він очолив ізографічну палату при Сенаті, тобто став головою всіх архітекторів і художників Російської імперії. Але водночас до України його зайвий раз намагалися не відпускати. Помер Іван Зарудний у Петербурзі 1727 року, а пам’ять про нього живе в його творах і зараз.