
Місяць тому, повідомляли про перші вуличні бої в обох містах – коли до них дісталися окремі ДРГ ворога. З того часу сіра зона біля Сіверська та Лимана значно розширилась, а російські малі штурмові групи все частіше проникають в міста і вже починають там накопичуватись. Величезна сіра зона між Лиманом і Сіверськом утворилася завдяки суцільному лісовому масиву між ними. Під прикриттям дерев, ворог може уникати наших дронів та через відсутність суцільної лінії оборони – підходити максимально близько до міст. Втім, закріпитися в Лимані окупанти наразі не можуть, хоч і посилюють тиск на місто. Для полегшення наступу на Лиман - зс РФ хочуть спочатку захопити Ямпіль, який вже давно став суцільною зоною вуличних боїв. Але й тут рашисти не мають повного контролю, а тому намагаються прорватися на південь від Ямполя - у напрямку Діброви, щоб перерізати дорогу Лиман – Сіверськ, яка йде через Закітне, та обмежити наші логістичні можливості як для Ямполя, так і для Сіверська. Однак Сили оборони зустрічними атаками відбили наступи на дорогу, а ворожі ДРГ знищили.
Наступаючи вздовж обох берегів Сіверського Дінця, росіяни впритул підійшли до переправи у Дронівці, але не можуть її захопити, і відповідно - не можуть посилити свій наступ на Сіверськ із півночі. Однак, ворожі формування пробились через наші редути до східних та південних околиць Сіверська. Втім наразі їхні штурмовики діють за принципом: побачити Сіверськ і померти. Попри те, що путіністів фіксували вже й у центральних кварталах міста, - сили оборони України зуміли знищити їх усіх. А от на південних околицях, зокрема на вулиці Пушкіна - окупанти все ж закріпилися.
Штурм Лимана і Сіверська демонструє далекоглядні плани росіян наблизитися до Слов'янська та спробувати обійти його із півночі.
Поки ЗСУ закінчують зачистку росіян, які ховаються в єдиній посадці в районі між Шаховим та Шаховим новим, інші ворожі групи значно активували свої атаки з лівого боку Казенного Торця на Володимирівку і Софіївку. Володимирівка, яку Сили оборони звільнили у вересні, зараз знову майже повністю перейшла у руки рашистів. А в Шаховому кишить від кількості ворожих ДРГ. З лівого флангу ворог атакує з Полтавки на Русин Яр. Таким чином вони хочуть сформувати новий вектор наступу - паралельно попередньому: між Добропіллям і Костянтинівкою, який спрямовуватиметься на Дружківку.
З іншого боку річки, окупанти намагаються пробитися через Панківку. І одночасно атакують від Заповідного - у напрямку Іванівки та Нового Шахового. В обох випадках ЗСУ тримають удари та намагаються контратакувати, щоб врешті здійснити вихід до річки та закрити питання із цим плацдармом, який прикриває наступ ворога на Мирноград з боку Червоного Лиману і Разіного. За східні околиці Родинського точаться щоденні бої: ДРГ заходять – Сили оборони їх знищують. Але водночас, наші підрозділи поки не можуть просунутися до Червоного Лиману. Крім того, окупанти закріпились на ділянці між Разіним та Новоекономічним, яка місяцями була у сірій зоні.
З одного боку ситуація в Покровську і Мирнограді стабільно погана, з іншого - стабільна: немає швидких змін і проривів ворога. ЗСУ продовжують утримувати частину міста на північ від залізниці, а також логістичні шляхи, які йдуть через Гришине та Рівне. Наступи на обидва села Силам оборони вдалося відбити. Однак рашисти, яких вже багато інфільтрувалось у центральну частину міста, - поступово тут закріплюються та продовжують рух далі на північ. Їхні ДРГ вже знищували біля дороги з Гришиного на Рівне, а в районі залізничного вокзалу вони перейшли колії та зайняли кілька будівель.
На південному фланзі - між Мирноградом та Покровськом ЗСУ продовжують утримувати позиції в районі Сухого Яру та Лисівки, хоча сіра зона через яку просочується ворог, поширилася далеко в нашому тилу. Тим більше, що дорога Селидове – Покровськ перебуває під повним контролем окупантів. В цьому районі позиції оборонців України є особливо вразливими, тим більше, що росіяни все більше інфільтруються у південні квартали Мирнограда і згодом можуть повністю оточити наших захисників на південному фланзі. Логічним виглядав би відхід сил оборони з цих позицій, для підсилення на інших ділянках, однак і ця місцевість важлива, в тому числі - для утримання Мирнограда.
Поки річка Вовча стала надійним прикриттям для Дніпровщини, окупанти не можуть створити плацдарм на її правому березі ні в Іванівці, ні у Філії. Однак днями, під прикриттям туману рашисти форсували на бронетехніці річку Вовча в районі Дачного та проїхали без боїв аж 9 км - до Новопавлівки. І висадили там десант. Двічі. Але попри швидкий прорив, ворог провалив спробу там закріпитися біля Новопавлівки.
Більшу частину десанту наші оборонці ліквідували, інших - взяли у полон. Втім, ворожа армія намагається утримати плацдарм біля Дачного, щоб і надалі мати можливість знову атакувати Новопавлівку. Захисники України натомість хочуть зачистити і цей плацдарм ще до настання сильних морозів, коли річка може замерзнути, а в окупантів з’явиться більше можливостей її форсувати.
Після прориву фронту на річці Янчур та стрімкого просування на 10 км у наші тили, росіяни дещо сповільнили темпи наступу. Вони захопили панівні висоти біля Рівнопілля і тепер рухаються по височині на південь і північ, щоб вирівняти фронт по флангах. В першу чергу ворог кинувся на південь, де багато років поспіль тримав оборону наш укріпрайон біля сіл Високе й Зелений Гай. За тиждень окупанти, на жаль, пробились на 5-6 км та захопили село Весела і зайшли у Зелений Гай, за яке зараз тривають бої. Наші оборонці перебувають під вогнем одночасно із трьох сторін, а тому оборона тут навряд чи триватиме довго і нашим воїнам доведеться відступати до Гуляйполя.
Окупанти також наступають на місто, як фронтально, так і в обхід. Рухаючись “в лоб” по дорозі - мали подолати 2 природні бар’єри у вигляді балок, але вони їх почали обходити через село Затишшя. Де створили загрозу - перерізати можливість відступу для захисників, які будуть відходити із Високого.
На правому фланзі росіян чекає наша потрійна лінія оборони: дорога Покровське – Гуляйполе, потужна укріплена лінія, що йде вздовж дороги, а також доволі повноводна річка Гайчур, яка тече між дорогою і нашими редутами. Річка також проходить наскрізь через саме Гуляйполе і буде природним захисним рубежем у місті.
Рашисти шукають слабке місце в нашій обороні та пробують пробиватися через усі три лінії. До траси напряму їм залишилось близько 8-ми км. Однак вони спрямовують свої зусилля північніше - в район Тернуватого. Де на межі областей і в межиріччі Гайчура, Янчура і Вовчої наша лінія захисту не така потужна, як біля Гуляйполя чи Покровського. Окупанти вже атакували Єгорівку, а частину їхніх штурмових груп знищували й у Данилівці, що розташована на самій дорозі і може стати ключем до нашої оборони. Тут ворог може вийти в тил не тільки захисникам південного фронту та створити загрозу для Оріхова, але й обійти з флангу та почати облогу Покровського - першого міста на Дніпровщині.
Лінія фронту на південь від Запоріжжя є однією із найбільш стабільних у цій війні. За майже 4 роки ворог тут наблизився до обласного центру менше, ніж на 10 км, а до околиць Запоріжжя залишилось ще 20 км. Однак останнім часом окупанти активізували свій наступ на Степногірськ – селище, яке є останньою перепоною для того, щоб росіяни змогли почати обстрілювати Запоріжжя із артилерії.
Взяти штурмом Степногірськ рашисти не можуть вже пів року. А тому обходять його з флангу попри берег Дніпра. Тут вони закріпилися у Плавнях та намагаються пробитися по вулицях Приморського, щоб зайти захисникам Степногірська у фланг. За останній місяць вони скоротили відстань до Запоріжжя на 2 км. Тут їхнє просування є критичним та потребує швидкого реагування. Так само як і на багатьох ділянках фронту, які стали критичними для нашої оборони.
Кілька спроб наступу на Оріхів з боку Малої Токмачки із використанням бронетехніки були провальними - ЗСУ знищували незначні колони ворога.
ї. Росія разом із тимчасово окупованими територіями України - Кримом та Донеччиною - у ніч проти неділі, 14 грудня, стали цілями для масованих ударів дронів і ракет. Telegram-канали повідомляють про ураження важливих військових і промислових об'єктів, ...
Конституція не дозволяє проведення парламентських виборів, якщо повноваження Верховної Ради завершуються під час дії воєнного стану, але прямо не забороняє обрати президента. Про це розповів член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Фе...