"Курорти під Одесою стали жлобськими, засміченими, небезпечними", - український письменник

"Після анексії Криму я переорієнтувався на Одеську область. Ми їздимо туди в район Затоки та Кароліно-Бугаз уже четвертий рік поспіль та залишаємо загалом кожного разу близько тридцяти тисяч гривень за двотижневий відпочинок на трьох. Тобто, лише наша родина заплатила за ці роки понад 120 тисяч гривень. Але якщо спочатку місцеві власники міні-готелів мали ентузіазм, чудові піщані пляжі регулярно прибирали, то тепер, на четвертий рік, картина стала надзвичайно сумною: за два тижні пляж не прибрали з просіюванням піску жодного разу, поруч немає кабінок для перевдягання і навіть смітників! Я вже мовчу про постійну присутність рятувальників чи сіток від великих медуз, які жаляться, мов кропива, і яких панічно бояться діти", - пише Петро Яценко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Буйків, які позначають безпечну для купання зону, на кілька кілометрів пляжу аж три! І ті зроблені з підручних засобів: каністр з-під будівельної ґрунтовки. На залізничних станціях, які давно потребують ремонту, гостей тут зустрічають гори сміття. Уздовж доріг взагалі не передбачені тротуари. Величезні безцінні ділянки пляжу назавжди втрачені, бо їх забудовано бетонними коробками з височезними парканами, у стіни яких б'ють морські хвилі. Суцільне жлобство довершують крики про пахлаву і кукурудзу в матюгальники, постійне намагання відпочивальників слухати попсу з портативних колонок та смітити прямо собі під ноги.

Звісно, я знаю, як уникати цього, або створювати собі комфортні умови в цих краях. Але зараз відпочинок на першій лінії біля моря у пристойному готелі з повним пансіоном в Затоці у сезон за ціною вже впритул наблизився до відпочинку в Туреччині і перегнав Єгипет. Єдиною перевагою ще залишаються кілька додаткових днів відпочинку на морі за ці гроші, але часом їх може "з'їсти" холодна течія, що перетворює воду на крижану купіль, і це може тривати кілька днів або й тижнів.

Крім того, на заміну ентузіазму та захвату від можливостей до власників місцевих готельчиків прийшла незрозуміла кримська зверхність. Мовляв, куди ви подінетеся? Тут усе одно найдешевше.

На жаль, на мою думку, курорти під Одесою не впоралися із шансами та можливостями, які їм надали ми, відпочивальники, що щедро платили за "українське море". Воно так і не стало українським, але стало жлобським, засміченим, небезпечним. Сенсу возити свої гроші сюди я більше не бачу".