
Сполучені Штати під час закритих переговорів із представниками України та європейськими союзниками обговорюють можливість вступу України до НАТО як частину потенційної мирної угоди з Росією. Серед варіантів, які, за даними американських журналістів, порушували посланці Дональда Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф, — повноправне членство України в Альянсі в обмін на відмову від частини територій Донбасу, які досі контролює Київ, передають Патріоти України.
Інший сценарій передбачає припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту та надання Україні двосторонніх гарантій безпеки з боку США, до яких потенційно могли б долучитися європейські держави.
Про це повідомляє американське видання The Wall Street Journal із посиланням на людей, обізнаних із перебігом переговорів. Водночас наразі не йдеться про погоджену мирну угоду: сторони лише обговорюють можливі формати врегулювання, а остаточні домовленості потребуватимуть згоди України та Росії.
The Wall Street Journal+1
За інформацією WSJ, один із варіантів, який обговорюють американські представники, передбачає, що Україна відмовляється від тих частин Донбасу, які залишаються під її контролем, а натомість отримує повноправне членство в НАТО.
Такий сценарій означав би серйозні територіальні поступки з боку Києва. Йдеться не лише про окремі населені пункти, а й про території Донецької області, які мають важливе значення для оборони України. Зокрема, українські війська продовжують утримувати міста та оборонні позиції, що формують укріплений пояс на сході країни.
Питання можливого обміну територій на членство в Альянсі вже порушувалося під час попередніх контактів. 14 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що американська сторона поставила йому запитання: чи погодилася б Україна вийти з Донбасу, якби натомість отримала членство в НАТО.
Тоді глава держави наголосив, що це надзвичайно складна тема. Він також заявляв, що не має права самостійно ухвалювати рішення про відмову від українських територій, а комплексні пропозиції щодо безпеки та територіального питання мали б отримати схвалення українців.
Альтернативний варіант, який, за даними американського видання, також обговорюють переговорники, передбачає припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення.
У такому разі Україна не відмовлялася б від територій Донбасу, які контролює на момент домовленості. Натомість Київ мав би отримати гарантії безпеки від Сполучених Штатів на підставі окремого міжнародного договору. До такого механізму, як припускається, могли б приєднатися й окремі європейські держави.
Цей варіант відрізняється від першого тим, що не передбачає негайного виведення українських військ із контрольованих територій Донбасу. Однак ключовим питанням залишається те, наскільки дієвими будуть запропоновані гарантії та чи зможуть вони реально захистити Україну від нового російського нападу.
Раніше Зеленський наголошував, що Україні потрібні гарантії, які за змістом були б максимально наближені до принципу колективної оборони НАТО. Водночас він вимагав конкретики щодо того, як саме партнери діятимуть у разі повторної агресії Росії.
Питання членства України в Альянсі порушували й під час переговорів у Берліні. Після зустрічей із представниками США та європейськими партнерами президент Франції Еммануель Макрон заявив, що настав час повернутися до обговорення перспектив вступу України до НАТО.
Однак позиція європейських держав щодо цієї ідеї не є одностайною. За інформацією WSJ, німецька сторона не продемонструвала готовності просувати питання членства України в Альянсі. Видання також повідомляє, що канцлер Фрідріх Мерц говорив своїм помічникам, що Україна не вступить до НАТО за його життя.
Це свідчить про наявність розбіжностей серед західних партнерів щодо майбутніх безпекових домовленостей для України. Навіть якщо Вашингтон підтримуватиме відповідну ідею, для вступу нової держави до НАТО необхідна згода всіх членів Альянсу.
Водночас позиція Москви прямо суперечить сценарію, за якого Україна отримує повноправне членство в НАТО. Російська сторона продовжує вимагати від Києва відмови від євроатлантичних прагнень.
За інформацією WSJ, у документі з російськими вимогами, який бачили журналісти видання, Кремль наполягає на закріпленні відмови України від вступу до НАТО, забороні розміщення військ та обладнання Альянсу на українській території, а також припиненні західних постачань зброї.
Крім того, Москва вимагає скорочення військової присутності НАТО у Східній Європі до рівня 1997 року. Європейські переговорники, які ознайомилися з цими вимогами, характеризували їх як максималістські початкові позиції Росії.
20 листопада заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков окремо заявив, що Москва не прийме гарантій безпеки для України, які нагадуватимуть членство в НАТО. Він наполягає, що Київ має офіційно відмовитися від намірів вступити до Альянсу.
Окреме питання — наскільки серйозно адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість повноправного членства України в Альянсі. За даними WSJ, наразі незрозуміло, чи підтримує сам американський президент такий сценарій.
Раніше Трамп висловлювався проти вступу України до НАТО, зокрема посилаючись на позицію Росії. Тепер же його переговорники, як повідомляє видання, порушують цю тему в межах пошуку можливого компромісу.
Водночас жоден із двох сценаріїв поки не став остаточною домовленістю. Переговори тривають, а ключові питання — територіальна цілісність України, формат гарантій безпеки та майбутнє відносин із НАТО — залишаються предметом гострих дискусій.
Таким чином, Вашингтон, за даними WSJ, розглядає різні моделі завершення війни: від можливого обміну територіальних поступок на членство в НАТО до замороження фронту з окремими гарантіями безпеки. Проте позиції України, Росії та західних союзників щодо цих варіантів суттєво відрізняються, тому говорити про досягнення компромісу наразі передчасно.
Сполучені Штати під час закритих переговорів із представниками України та європейськими союзниками обговорюють можливість вступу України до НАТО як частину потенційної мирної угоди з Росією. Серед варіантів, які, за даними американських журналістів, по...
Українські фахівці знайшли спосіб повернути до повноцінного використання американські розвідувальні безпілотники RQ-20A Puma AE, які через вразливість штатного каналу зв’язку до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) фактично втратили частину своїх мо...