
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ і Вашингтон можуть по-різному трактувати гарантії безпеки для України, які пропонують побудувати за принципом статті 5 Північноатлантичного договору. Глава держави наголосив, що поки не має чіткої відповіді на питання, чи передбачатимуть такі домовленості реальну військову присутність Сполучених Штатів на українській території та безпосередню участь американських військових у захисті країни в разі повторної російської агресії. Про це Зеленський розповів 19 листопада після засідання «Коаліції охочих» у Берліні, передають Патріоти України.
За словами українського лідера, сама згадка про статтю 5 НАТО ще не означає, що сторони однаково розуміють механізм майбутніх гарантій. Для України принципово важливо знати, які конкретні зобов'язання візьмуть на себе партнери та що саме вони робитимуть у разі нового нападу Росії.
«Я не певний, що у нас однакове розуміння статті 5. Бо для мене це означає, що на нашій землі діятимуть збройні сили партнерів. Тож моє питання — а як щодо американських солдатів?» — заявив Зеленський.
Президент підкреслив, що Україна була б зацікавлена в присутності американських військових на своїй території. Зокрема, він навів приклад американських військових баз на Близькому Сході, які функціонують навіть у країнах, що не є членами НАТО.
«Ми були б раді, якби у нас були американські бази, як на Близькому Сході — вони ж теж, до речі, не в НАТО. Тому чи є відповідь на це? У мене наразі — ні», — зазначив глава держави.
Таким чином, українська сторона хоче отримати не просто політичні запевнення щодо підтримки, а конкретне розуміння того, яким буде механізм реагування США на можливу нову російську агресію.
Окремо президент звернув увагу на те, що майбутні гарантії безпеки повинні враховувати не лише завершення нинішньої війни, а й можливість повторного вторгнення Росії.
За його словами, партнери мають заздалегідь визначити, як саме діятимуть у випадку, якщо Москва знову спробує розпочати бойові дії проти України. Причому відповідь на це запитання повинна бути зрозумілою не лише урядам країн-партнерів, а й українському суспільству та потенційним іноземним інвесторам.
«Що партнери робитимуть, якщо — навіть не "якщо", а "коли" — Росія спробує знову напасти? Це має бути зрозуміло не лише для партнерів, а й для суспільства, інвесторів, які прийдуть в Україну. Їм потрібні чіткі відповіді», — наголосив Зеленський.
Президент фактично дав зрозуміти, що без конкретних механізмів захисту будь-які обіцянки безпеки можуть залишатися недостатньо переконливими. Адже після завершення війни Україна потребуватиме не лише відновлення зруйнованої інфраструктури, а й умов, за яких нове вторгнення не стане приводом для чергової масштабної війни.
Надійні гарантії також мають значення для економіки. Інвестори повинні розуміти, що вкладені в українські підприємства, енергетику та інфраструктуру кошти не опиняться під загрозою через відсутність дієвого міжнародного механізму стримування Росії.
Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень американської сторони про нібито досягнутий прогрес у питанні майбутніх гарантій безпеки для України.
Раніше спеціальний представник президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону вдалося отримати згоду Росії розглядати модель гарантій безпеки для України, побудовану за принципом статті 5 НАТО.
Однак для Києва залишається відкритим головне питання: що саме передбачатиме ця модель на практиці? Зокрема, чи йдеться про автоматичне військове реагування партнерів у разі повторного нападу, чи про політичні консультації та допомогу, обсяг якої визначатиметься окремо.
Важливо розуміти, що стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає принцип колективної оборони: збройний напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Водночас кожна країна НАТО самостійно визначає заходи, які вважає необхідними для допомоги союзнику. Це не означає автоматичного направлення військ усіма членами Альянсу.
Саме тому українська влада наполягає на деталізації майбутніх домовленостей, щоб уникнути різночитань у критичний момент.
19 листопада в Берліні відбулося засідання «Коаліції охочих», у якому взяли участь представники понад 40 країн-партнерів України. До обговорень долучилася і команда президента США Дональда Трампа.
Однією з головних тем зустрічі стали подальші кроки щодо завершення російсько-української війни, майбутніх гарантій безпеки та механізмів, які мають унеможливити повторну агресію з боку Москви.
Для України принципово важливо, щоб будь-які домовленості не обмежувалися загальними деклараціями про підтримку. Київ хоче заздалегідь знати, хто саме гарантуватиме безпеку держави, якими ресурсами володітимуть партнери та які конкретні дії вони здійснять у разі нового нападу Росії.
Саме від відповідей на ці запитання залежатиме, наскільки дієвими виявляться запропоновані гарантії та чи зможуть вони забезпечити довгострокову безпеку України після завершення війни.
У ніч проти 20 листопада російські війська завдали балістичного удару по Києву, внаслідок якого пошкоджень зазнали одразу три столичні мости. Йдеться про Подільсько-Воскресенський, Дарницький та Південний мостові переходи. Через наслідки атаки рух на о...
Президент США Дональд Трамп закликав європейських лідерів і президента України Володимира Зеленського домовитися з Росією про завершення війни. Американський глава держави заявив, що російський диктатор Володимир Путін нібито прагне миру, тому Києву та...