Майбутній канцлер ФРН розігрує складну комбінацію в політичні шахи, перші дві партії принесли йому історичну перемогу, - Лана Зеркаль

"Поки Єврокомісія формулює остаточну редакцію плану переозброєння Європи, а США з Росією визначаються, у яку гру зіграти – карти чи хокей, Фрідріх Мерц напрочуд швидко діє. Лідер ХДС та ймовірний федеральний канцлер Німеччини розігрує складну комбінацію в політичні шахи. Це гра із сумою в €1 трлн на суб'єктивізацію не тільки Німеччини, а й усього ЄС", - пише ексрадниця міністра енергетики України та колишня заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Ці кошти впродовж 10 років Німеччина, яка вперше з 1930-х років узялася за переозброєння армії, спрямує на зміцнення оборони країни. Такі витрати вже обіцяють бути вдвічі більшими, ніж на фінансування плану Маршалла і возз'єднання Німеччини у 1990-х.

Перша партія зіграна 18 березня на шахівниці Бундестагу, а друга – сьогодні в Бундесраті. Обидві принесли Мерцу історичну перемогу. Парламент Німеччини підтримав його конституційну реформу: боргові обмеження для витрат на зміцнення оборони країни повністю зняті. Режим суворої економії діяв у Німеччині з 2009–2010 років, і відомий як політика "боргового гальма" (Schuldenbremse). Це означає, що досі країна могла витрачати лише те, що заробляє. Будь-які запозичення на рівні земель обмежувалися 0,35% ВВП і 1% – для загального державного боргу.

Іронія в тому, що ідеологи цієї політики – представники тієї ж політичної сили, що й Мерц. Лідерка ХДС/ХСС, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і міністр фінансів її уряду Вольфган Шойбле в розпал кризи єврозони й боргової катастрофи в Греції, шантажуючи останню відмовою у фінансовій допомозі, змусили її (а за нею Ірландію, Італію, Іспанію, Португалію) урізати витрати в бюджетах. Політика економії, яка згодом розповсюдилася на весь ЄС, мала політичне підґрунтя: Меркель вирішувала "проблему моральної небезпеки". Адже великі фінансово-промислові корпорації Німеччини не хотіли більше сплачувати за благополуччя інших країн – членів ЄС. Заради цього тоді під загрозою опинилася єдність єврозони.

А зараз лідер ХДС Фрідріх Мерц, який досі послідовно заперечував відміну боргових обмежень, поспішив зіграти гамбіт. Жертвою у цій партії може стати часткова підтримка прихильників німецьких консерваторів. На це у нього декілька причин.

Перша причина – політична.

Через декілька днів у Німеччині парламент запрацює у новому складі. І в ньому "блокуючий пакет акцій" буде в руках правої "Альтернативи для Німеччини" (AfD) та її дзеркала у лівому крилі – Die Linke, які намагалися зупинити озброєння бундесверу через Федеральний конституційний суд. Ані дозвіл суду на зміну конституції, ані підтримка близьких до ХДС/ХСС соціал-демократів не могли забезпечити Мерцу необхідних для цього ⅔ голосів. Після звинувачень із боку "зелених" у створенні "скриньки скарбів для ХДС" Мерцу довелося піти на "великий компроміс". Він коштував йому €100 млрд на "зелений перехід" і "вуглецеву нейтральність", які "зелені" фактично витягли з нового 500-мільярдного спецфонду на модернізацію доволі застарілої у Німеччині інфраструктури.

Друга причина – економічна.

Маріо Драґі визначив дві слабкості, на яких ґрунтується комфортне й безпечне життя ЄС. Одна з них – дешевий російський газ. Відмова від нього з початком війни в Україні, а на додачу – інфляція, волатильність світових ринків і перерви в ланцюгах енергетичних поставок призвели до рецесії в Німеччині. За даними федерального Destatis, у 2022 році ВВП країни зменшився майже на 1,4%, а у 2023-му й у 2024 році стабільно демонстрував "мінус" ще на 0,3% та 0,2%.

План Мерца – використати фіскальні можливості й убити одразу "двох зайців": запустити зростання німецької промисловості, продукція якої буде конкурувати з Китаєм і США, і завантажити оборонні потужності, забезпечивши переозброєння країни. Безпрецедентний обсяг коштів, який він планує залучити, знявши боргові межі, буде спрямований на розвиток ОПК, інфраструктури, розвідки й кібербезпеки.

Ринок, наляканий зовнішньою політикою Трампа, його підтримав: прибутковість як європейських бондів, так і акцій, зокрема, німецьких концернів ОПК уперше за 10 років продемонстрували новий рекорд зростання. На тлі ейфорії питання невідворотного збільшення податків поки залишилося за лаштунками. Як і не почутими залишилися голоси німецьких економістів, які заявили в Бундестазі про загрозу зростання німецького державного боргу впродовж 10 років до рівня 90% ВВП і відсоткових ставок за всіма європейськими облігаціями. Бо Мерц розуміє – діяти треба зараз.

Третя причина – геополітична.

Друга слабкість Європи, за звітом Драґі, – залежність Європи від гарантій безпеки США. Презентований у Брюсселі цього тижня стратегічний документ ЄС про майбутнє безпеки свідчить, що в Європі вже добре усвідомили: покладатися доведеться переважно на власні сили, а Росія – реальна й головна загроза не тільки для України, а для всього континенту.

Але поки Європа рахує, як відміна політики фіскальних обмежень збільшить загальний борг, Мерц використовує вікно можливостей. Його мета – відновити втрачені Німеччиною позиції лідера й полісі-мейкера ЄС. Є ще одна причина, яка зараз викликає в ЄС занепокоєння, – стрімке зростання економіки Німеччини надасть їй неконкурентні переваги перед іншими країнами-членами. І якщо Францію, яка вбачає в цьому можливості для своїх компаній, це влаштовує, то Італію й Іспанію – ні.

На цій європейській шахівниці Україна все ще у фокусі уваги: нова стратегія переозброєння Європи передбачає збільшення для нас військової допомоги, а план Мерца – виділення на зміцнення української обороноздатності додаткових €3 млрд. Але цей фокус уваги варто переключати від допомоги й витрат на фінансування спільних проєктів та інвестицій в обороноздатність Європи, частиною якої буде Україна. Для цього в нас має бути своя стратегія гри".