"Макей вів діалог у Відні з представниками окремих європейських держав та США": Роман Безсмертний - про те, що могло статися із міністром Лукашенка

"Тривожні новини щодо можливого вступу Білорусі у війну Росії проти України посилила звістка про раптову смерть міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея. Я коли почув цю новину, то подумав про три можливих варіанти, що спричинили його смерть", - пише український дипломат Роман Безсмертний у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Перший — Макей дійсно міг померти, бо мав проблеми з тиском у останні роки. Всі розуміють, які наслідки можуть бути від постійних перепадів тиску.

Другий — варіант можливого отруєння. Треба розуміти, що у державі Білорусь з існуючим тоталітарним режимом та ще й яка перебуває у статусі домініона московської метрополії може бути все, що завгодно. Тим більше, що кремлівський фюрер практикує такі способи прибирати людей.

Третє — це могло бути наслідком розмови між міністром і Лукашенком за результатами саміту в Єревані. Якщо хтось звернув увагу, то Лукашенко на цьому саміті вів соло. Очевидно, що Путін йому доручив провести резолюцію, яка була розроблена. А розроблялася вона міністрами і вони відповідали за її проведення. В результаті трапилося так, що резолюція ця не була поставлена не те, що на голосування, вона й не підписана була. Це означало, що Лукашенко не виконав доручення Москви. В цьому був винуватий міністр Макей. В традиціях Лукашенка — розпікати своїх підлеглих (як він це традиційно робить). Дуже багато з цих керівників підприємств, установ, виконкомів — відсиділи. Присуджували їм і по два, і по чотири роки. Тобто це — в системі диктаторського режиму Лукашенка. Могло трапитися, що завгодно після такої розмови. Тим більше, що Лукашенко практикує погрожувати людям в’язницею, чим завгодно. Макей був добре поінформований про «здібності» Лукашенка.

Треба пам’ятати про те, що в біографії Макея є речі, якими могли його шантажувати, в тому числі, і Лукашенко.

На початку здобуття Білоруссю незалежності, Макей належав до тих, кого відібрало ще тодішнє керівництво республіки Беларусь (в тому числі, і Шушкевич) на навчання за кордоном. В нього зберігалися певні стосунки з представниками Білоруського народного фронту (в 2004 році частина з них підтримувала Лукашенка). Це річ, про яку Лукашенко пам’ятав. Як і був він прекрасно свідомий того, що Макей — колишній співробітник КДБ. Я вже не кажу про те, що в системі білоруської влади на міністрові закордонних справ лежить не стільки реалізація зовнішньої політики, скільки вирішення поточних проблем. Виконання хтивих побажань диктатора Лукашенка. Скажімо, у правилах Лукашенка двічі на рік задіювати весь потенціал МЗС циганити по всьому світу гроші. Бюджет не наповнюється, підходять терміни виплати заробітних плат. І попередник Макея — Сергій Мартинов. так і сам Макей — їздили до ісламських держав, то домовлялися з МВФ, то з Євробанком, то з Євразес банком про позики щодо закриття держбюджету. Не Лукашенко ж вирішував ці питання. Такі особи люблять тільки урочисто розрізати стрічки.

У варіанті щодо можливого отруєння треба пам’ятати про те, що Макей, як і Мартинов, тримали контакти з певними особами із Заходу. Останні місяці Макей вів діалог у Відні з представниками окремих європейських держав, представниками США.

Тому я б не акцентував увагу на якомусь одному варіанті, що могло стати причиною його смерті, а розглядав би всі варіанти і, відповідно, робив би висновки.

А багатьох з нас цікавить — чи стане смерть Макея тригером вступу Білорусі у війну Росії проти України? Ні, не стане. І ознакою цього не є. Бо роль і місце глави МЗС Білорусі абсолютно ніяк не позначалася на перебігу цих подій. І вона у них була навіть не вторинною, а ще нижчою.

Що ж стосується останніх припущень про високу ймовірність наступу з Білорусі, то та група військ, яка зібрана на території Білорусі, проти групи військ з українського боку серйозної загрози не становлять. Але (тут завжди треба пам’ятати про це «але») — хіба ці аргументи цікавлять Путіна? Хіба вони цікавлять таких, як Лукашенко? Тому на кордоні з Білоруссю зараз треба тримати порох сухим. Тому оця група, яка перейшла білорусько-український кордон днями — це проба пера. Це свідчення того, що білоруси кидають нам пробний камінь — а якою буде реакція, а чи будуть стріляти, а що вони там побачать. Ці люди — такі мігранти як я балерун.

До речі, і на інших ділянках україно-білоруського кордону упродовж останнього часу трапляються випадки, коли затримують людей, які забрели по болоту, збираючи журавлину. Це все — пробні кроки розвідувального характеру — отримати інформацію про те, що відбувається. Тож ще раз повторю — на цьому напрямку треба тримати порох сухим, бо уроки 24 лютого занадто дорогі, аби ними легковажити".