Міни на межі з Кримом перевіряли за 9 днів до вторгнення: Військові ЗСУ запевнили, що несправностей не помітили

четвер, 21 вересень 2023, 12:41

Військовослужбовці Збройних сил вели журнал перевірок мінувань на кримських перешийках – востаннє їх інспектували 15 лютого 2022 року, повідомляють Патріоти України.

Усі військові, з якими спілкувалась УП, запевняють: з мостів на перешийках ніхто не прибирав міни, встановлені у 2014-2015 роках. А якби це і було зроблено, то сліди обов'язково залишилися б у військовій звітності та розпорядженнях.

Самі мінування зафіксували в офіційних формулярах підрозділів, які несли службу на межі з ворогом. Усі пристрої та електромережі перевіряли двічі на місяць. У перший і третій тиждень сапери їздили на херсонський напрямок, у другий і четвертий – на мелітопольський.

808-й окремий полк підтримки вів окремий журнал перевірки стану мінно-вибухових загороджень. У ньому не просто записували дати перевірок. Там ставили свої прізвища та підписи люди, які ці перевірки проводили.

Якби вони побачили якісь несправності, це теж мали зафіксувати в журналі. За словами саперів, які його вели, таких випадків не було. 15 лютого 2022 сапери провели останню перевірку мінувань. Щодо якої, як і завжди, розписались в журналі. Оригінал цього журналу зберігся. Його копію, за даними УП, передали офіційному слідству ще в 2022 році.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Народні прикмети на 22 липня. Чому працьовиті українки цього дня уникали повсякденної роботи

середа, 22 липень 2026, 7:09

22 липня за новим церковним календарем (4 серпня за старим) - день пам'яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, однієї з дружин-мироносиць. У народі день отримав назву Марія Ягідниця. За старим календарним стилем - день пам'яті священномученика Пан...

Сім ризиків і п’ять завдань для Кабміну Корецького, - Богдан Данилишин

вівторок, 21 липень 2026, 21:02

Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.