Москва може багато втратити в Судані, якщо стане не на ту сторону, - західні ЗМІ

Російська ПВК "Вагнер" роками намагалася встановити тісні взаємозв'язки з силами безпеки Судану, аби згодом використати це у своїх цілях. Зокрема, для укладання вигідних угод щодо зброї чи видобутку золота. Російські найманці роками співпрацювали зі сторонами влади в Хартумі, проте тепер ці сторони воюють. Тож якщо Москва обере не той бік, це може обернутися серйозними наслідками для неї. Про це повідомляє Washington Post, передають Патріоти України.

Раніше "Вагнер" забезпечував Судан військовою технікою, проводив навчання для сил безпеки та консультував членів уряду. Про це стало відомо через витік секретних документів розвідки США.

"Але спалах інтенсивних бойових дій між силами на чолі з конкуруючими суданськими генералами, які сколихнули країну і забрали життя щонайменше 400 людей, поставив Москву і найманців, пов’язаних з Кремлем, перед нагальною дилемою. Вони можуть багато втратити, якщо стануть не на ту сторону", – повідомляє Washington Post.

Як розповідають у виданні, якщо Росія залишиться осторонь конфлікту і не підтримає одну зі сторін, розпад Судану буде серйозним потрясінням для неї. Оскільки союз цих двох країн, вороже налаштованих до Заходу, дав Москві перспективу створення стратегічної російської військово-морської бази на Червоному морі в Порт-Судані. Зокрема, питання бази обговорював із місцевими лідерами міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коли відвідував Хартум. Згідно з витоком документів, Кремль хотів, щоб будівництво бази завершилося до кінця 2023 року.

У конфлікті у Судані генерал Хемедті протистоїть генералу Абделю Фаттаху аль-Бурхану, який очолює Збройні сили Судану та був фактичним главою держави.У 2021 році вони об'єдналися під час державного перевороту, який повалив спільний цивільно-військовий уряд. Проте між сторонами виникли суперечки щодо розподілу влади.

Наразі не підтверджено, що російські найманці беруть безпосередню участь у військовому конфлікті у Судані. Проте, як свідчать анонімні джерела видання, російські ПВК можуть підтримувати Сили швидкої підтримки (RSF), які очолює генерал Хемедті. Як йдеться у статті, лівійське ополчення, яке тісно пов'язане з ПВК "Вагнер", надсилало для RSF щонайменше 30 танкерів з паливом і щонайменше одну партію військового постачання.

Так, за словами західного дипломата, який уважно стежить за подіями у Судані, Росія також може багато втратити, якщо озброїть не ту сторону конфлікту. Зокрема, наразі RSF виглядає слабшим за армію супротивника, яка має повітряну силу, якої не вистачає силам Хемедті, стверджує експерт.