Військові експерти оцінили ризики наступу російських окупантів на Лимано-Куп’янському напрямку. Про це розповів екс-командувач ДШВ ЗСУ Іван Якубець, передають Патріоти України.
За його словами, росіяни визначилися саме з цією ділянкою, оскільки вона розташована на самому півночі українського оборонного фронту. Загрози у тому, що наступаючи на цьому напрямку на Куп’янськ, росіяни можуть оточити угруповання військ, яке перебуває за водосховищем. І враховуючи, що на півдні вони наступають також, ЗСУ можуть опинитися у дуже скрутному становищі.
"Тому безумовно наступ на Куп’янськ для нас є дуже важливим, його треба відбити будь-якою силою, і мало що відбити - ще і відкинути, щоб вони не загрожували нам вторгненням з тієї сторони в оперативну зону нашої оборони, образно кажучи, в напрямку на Дніпро і Запоріжжя. Чому так діється? Це така противага тим діям, які ми зараз здійснюємо на півдні", - пояснив військовий.
Зараз, незважаючи на те, що війська ЗСУ більш-менш успішно ведуть оборонні дії, необхідно в тилу своїх військ готувати рубежі оборони на про всяк випадок. Оскільки Росія підкидає резерви, яких зараз вистачає, і вони можуть нарощувати зусилля.
Також експерт розповів про Бахмутський напрямок. Туди російські війська перекинули резерви, більш боєздатні військові частини повітряно-десантних військ, морської піхоти та інших. І таким чином зміцнили оборону, тому військам ЗСУ зараз дуже важко наступати.
"Але вони не сильно бояться, що ми там прорвемось десь на цьому напрямку, тому що він дуже несприятливий по місцевості для ведення бойових дій. Там конгломерація населених пунктів, і це сильно ускладнює наші наступальні дії", - додав Іван Якубець.
Противник (російські війська) продовжує вести наступальні дії в цьому напрямку, аби дістатися ближніх підступів до Добропілля з півдня та південного сходу. Для досягнення цієї мети командування противника розгорнуло у напрямку Добропілля війська (сили)...
Елітні підрозділи морської піхоти Дієвої армії Української Народної Республіки формували з гуцулів-плотогонів, які сплавляли ліс гірськими річками Карпат. Місцевою говіркою їх називали бокорашами від діалектного слова «бокор» на позначення плота, яке з...
