"Ми не хотіли вбивати чи помирати самі": Хто вербував громадян Куби для війни проти України

Співробітник Російської академії наук відповідав за набір громадян Куби для участі в бойових діях проти України.Їх зазивали працювати на будівництвах у тилу, але пізніше вручили форму і контракти Міноборони РФ. Про це повідомляє видання «Важливі історії», передають Патріоти України.

На початку вересня МВС Куби звітувало про розкриття мережі вербування найманців для війни в Україні на боці Росії. «У цій справі затримали 17 жителів острова: за даними відомства, троє з них брали участь у схемі вербування, – решта 14 осіб зізналися, що добровільно вступили до лав найманців в обмін на російські паспорти, оплату квитків на літак і грошову винагороду», – йдеться в повідомленні.

Деякі найманці призналися, що вони заздалегідь були усвідомлені про співпрацю з російською армією, але їм обіцяли, що їх задіють для роботи в тилу як будівельників. «Ми мали копати укріплення або допомагати відновлювати міста. Коли нам у Росії видали військову форму і сказали йти на тренування, стало зрозуміло, що мова йде не про будівництво», – заявив один з найманців.

Кубинці стверджували, що шукали можливість покинути Кубу. Також найманці розповіли, що їх залучили великі, за кубинськими стандартами, виплати. Однак кубинці заявили, що нібито нікого вбивати вони не хотіли і вмирати теж.

Частина кубинців повідомила виданню Cubanet, що вони листувалися про роботу з адміністратором групи «Росія для кубинців» у Facebook Володимиром Шкуновим. «Важливі історії» стверджують, що Шкунов очолює Ульяновське регіональне відділення Російського товариства дружби з Кубою, а також є провідним науковим співробітником Поволжської філії Інституту російської історії РАН і членом Експертної ради при уряді РФ.

Добровольці розповіли, що після прибуття в аеропорт їх перевезли автобусом до порожньої шкільної будівлі поблизу Рязані. Там вони пройшли швидкий медичний огляд і уклали контракти з Міністерством оборони Росії.

Документи були написані російською мовою, тому кубинці мали труднощі з розумінням деталей контракту. Після цього більшу кількість добровольців було направлено до 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії у Тулі. Приблизно 140 кубинців можуть там перебувати.