На Дніпропетровщині селяни вимушені ночувати у безпечному місці, а вдень повертаються до хат та господарств. Називають себе кочівниками, бо щовечора ледь не цілим селом, кидають рідні хати і вирушають туди, де їх не дістануть російські обстріли. Так уже майже рік живуть у селах на березі Каховського водосховища. Змучені постійними вибухами, люди їдуть на ніч, аби хоча б поспати у безпечному місці. А вдень повертаються, бо вдома на них чекають господарство та городи. В одному з таких кочівних сіл, Вищетарасівці Нікопольського району, побувала кореспондентка ТСН, передають Патріоти України.
Ранок, їм би поспати, та не виходить. Шестирічна Поліна з цілим натовпом дітлахів проводжає маму та брата додому. Олена лишає доньку на родичку та її правнуків. До рідної хати дитині зась, бо там стріляють. Чоловік Олени вже майже рік у полоні, старший син – на фронті. А вона як може піклується про родину.
Батьки Олени попри щоденні обстріли засадили город, завели каченят та баранів. Півдня у рідній домівці й знову в дорогу. Усі ночі Олена з дітьми проводить у селі за двадцять кілометрів від Вищетарасівки. Туди ворожа артилерія не добиває. Зараз умови розкішні, каже жінка. А рік тому вільну хату в безпечних місцях годі було й шукати. Спали посеред полів та у посадках.
Саме так перший місяць від початку обстрілів жила і багатодітна родина Кузьміних. Коли зрозуміли, що обстріли не вщухають, винайняли будинок у сусідньому селі. Там прожили до початку весни. А тепер повернулись, адже потрібно садити город. Доки тихо – вся родина порається на городі. Як лунають обстріли, дівчатка знають куди бігти, каже батько.
Тікати доводиться часто, розповідає староста Олександр Сівак і показує наслідки одного з останніх обстрілів. Стріляють переважно вночі, тож аби не потрапити під ворожі атаки – щовечора мінімум третина населення села, а це близько 200 сімей, сідають в автівки.
Люди кажуть, що вже звикли так кочувати. Але мріють про часи, коли їхнє мальовниче село на березі колись такого привітного Каховського водосховища перестануть обстрілювати, а їм більше не доведеться нікуди їздити.
Демонстративний запуск росіянами балістичного носія ядерної зброї по Україні, відповідні попередження посольства США напередодні, повернення ядерної риторики у марення кремлівських безумців, – викликають в памʼяті суспільствознавчі студії. "Текст трохи...
"Схоже, своєю заявою щодо Криму президент України послав західним лідерам сигнал, що готовий сідати і домовлятися. Путін - стоїть на своїх, давно озвучених позиціях. Чи вдасться дуету американських президентів Байдена і Трампа за допомогою певних дій і...