На троні Стародавнього Єгипту була жінка, набагато впливовіша, ніж Клеопатра. Чому ім'я та звершення Хатшепсут довго залишались невідомими

Хатшепсут, жінка Тутмоса II, прийшла до влади після смерті свого чоловіка як регент пасинка, проте утримувала владу впродовж 21 року. Хоча її правління стало епохою процвітання та миру, після її смерті Тутмос III намагався знищити всі згадки про мачуху.

У Стародавньому Єгипті, де лідерство традиційно належало чоловікам, одна надзвичайна жінка кинула виклик і посіла трон у XV столітті до нашої ери. Ця жінка, Хатшепсут, правила 21 рік і залишила по собі спадщину, яка ставить її в один ряд із найвидатнішими фараонами Єгипту, передають Патріоти України з посиланням на IFLScience.

Однак після смерті невдячні нащадки прагнули стерти її пам'ять з історії. Протягом 3 500 років обставини життя та правління ці Хатшепсут залишалася невідомою, попри її значний вплив на стародавній світ, що перевершив навіть вплив знаменитої Клеопатри.

Під час свого правління жінка-фараон керувала будівництвом численних монументальних споруд, зокрема похоронного комплексу Дейр ель-Бахрі поблизу Долини царів, і тішила Єгипет миром та процвітанням.

Претензії Хатшепсут на трон спочатку значно не виділялися. Вона була донькою Тутмоса I та Ахмосе та стала царицею, вийшовши заміж за свого зведеного брата, Тутмоса II. Після його смерті в 1479 році до н. е. вона взяла на себе роль регента для свого малолітнього пасинка Тутмоса III, який був занадто молодий, щоб правити самостійно.

Попри очікування, що вона відійде від справ, як тільки Тутмос III досягне повноліття, Хатшепсут вирішила проголосити себе фараоном і утримувала владу аж до смерті 1458 року до нашої ери. Щоб зміцнити позицію при владі, її часто зображували як фараона-чоловіка на статуях і фресках, з традиційними регаліями і бородою.

Успішне правління Хатшепсут відзначено вмілим керівництвом, особливо експедицією до землі Пунт біля Червоного моря. Цей похід приніс величезні багатства, зокрема золото, слонову кістку та екзотичних тварин, що ще більше зміцнило владу фараона.

Після її смерті Тутмос III нарешті зійшов на трон і розпочав кампанію зі стирання пам'яті про мачезу, зносячи присвячені їй пам'ятники та замінюючи її ім'я своїм власним. Попри такі неблагородні зусилля, досягнення Хатшепсут не вдалося повністю поховати.

У 1822 році археологи знову відкрили ім'я Хатшепсут під час розшифровки ієрогліфів у Дейр ель-Бахрі, що дозволило їм почати реконструкцію життя цієї могутньої жінки-фараона. У 1903 році відомий єгиптолог Говард Картер знайшов її порожній саркофаг у Долині царів, і знадобилося ще майже століття, щоб ідентифікувати її мумію в сусідній гробниці.

За ці роки археологи розкопали залишки кількох пам'ятників з ім'ям Хатшепсут, часто спотвореним або переписаним іменем фараона-чоловіка. Зрештою, спроби Тутмоса III знищити її спадщину лише звеличили історію сходження Хатшепсут до влади, яка сьогодні вважається одним з найбільш неординарних епізодів в історії Стародавнього Єгипту.