"Намагаються легалізувати певні схеми": Антикорупційний центр "Межа" звернувся в НАБУ через закупівлю деревини для фортифікацій на Харківщині

Мартина Богуславець, голова Антикорупційного центру "Межа", зазначила, що з 35 тисяч фірм в Україні було обрано 6 компаній, до яких є питання по корупційній складовій та по ознаках фіктивності. Про це вона розповіла в етері Еспресо, передають Патріоти України.

"Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов сказав, що якщо фірма може поставити деревину, то йому байдуже, що фірма була зареєстрована 5 хвилин тому. Думаю, можемо зробити висновок, що таким чином фактично нам зараз намагаються легалізувати якісь схожі оборудки у майбутньому. Тобто не є важливим, хто власник, коли зареєстрована фірма. Офіційна відповідь була, що фірми для постачання деревини обиралися за КВЕДами (класифікація видів економічної діяльності) і дивилися, щоб у них не було зв'язків з РФ, Білоруссю та судових проваджень", - прокоментувала Мартина Богуславець.

За її словами, якщо обирати за КВЕДами, то в Україні ФОПів та фірм, які займаються постачанням деревини, близько 35 тис. "Дуже дивним чином, що з 35 тисяч фірм в Україні було обрано 6 фірм, до яких є питання по корупційній складовій та по тому, що є ознаки фіктивності. Можливо, власники фірм навіть і не знають, що на них такі фірми зареєстровані, і що з їхньою фірмою укладали мільйонні контракти на загальну суму 300 млн грн на постачання деревини для будівництва фортифікацій. Але, як бачимо, це не становить проблеми для харківської влади", - зауважила пані Мартина.

Богуславець додала, що Антикорупційний центр "Межа" звернувся до НАБУ, аби відбулася перевірка корупційної складової в обранні фірм для постачання деревини. "Щодо цифр, то загальна сума, на яку уклали контракти на постачання деревини для будівництва фортифікацій, - 471 млн 317 тис. грн. Цікаво, що на 6 фірм та одного ФОПа уклали контракт на 366 млн грн, а з лісгоспами тільки на 100 млн грн. Фактично лише ¼ всіх контрактів укладена з лісгоспами, а ¾ укладені якраз з цими фірмами. Бо на брифінгу намагалися пояснити, що лісгоспи не мали можливості так швидко забезпечити деревиною. А 6 фірм, які зареєструвалися за декілька місяців, мали такі можливості. Відповідно, тут багато запитань, бо фірма з ознаками фіктивності часто використовується як прокладка, яка не факт, що дійсно щось поставляє, а використовується для можливості виведення коштів", - пояснила голова АЦ.