Народні прикмети на 31 жовтня: Особливий день для Києво-Печерської лаври. Що не можна робити в останній день жовтня, а що зробити варто

Православне свято 31 жовтня за новим церковним календарем (13 листопада за старим) - день пам'яті Никодима і Спиридона Печерських, які ввійшли в історію як проповідники християнства, а також святого Петра Багатостраждального, видатного українського державного, культурного і релігійного діяча, кошового отамана Війська Запорізького Низового, нагадують Патріоти України. За старим стилем - день пам'яті апостола і євангеліста Луки.

***

Никодим і Спиридон жили в XII столітті і прославилися тим, що провели 30 років у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Там вони займалися випіканням проскур - невеликий круглий хліб для вірян, який роздають у храмах.

Про святого Никодима відомо мало: він довгі роки був сподвижником Спиридона, вчився в нього пекти просфори. Так само, як і Спиридон, вів суворе життя і молився з ранку до вечора.

Про Спиридона Печерського ходять легенди. Переказ свідчить, що одного разу піч, у якій готували, і підлога навколо неї загорілися - якби сталася пожежа, знищила б чимало. Але Спиридон не дав цьому статися: він накрив полум'я своїм одягом, який на диво не загорівся, а потім полив усе водою і загасив вогонь. Сам він також залишився неушкодженим. Після цього випадку Спиридона і Никодима стали вважати хранителями від пожежі. Крім цього, святий Спиридон був наділений здатністю до чудотворення. Обидва ченці прожили до старості, а їхні мощі перебувають там же, у Ближніх печерах.

***

Святий праведний Петро Калнишевський - видатний український державний, культурний і релігійний діяч, кошовий отаман Війська Запорозького Низового, кавалер ордену Андрія Первозванного і політичний в'язень Російської імперії.

Народився Петро 1690 року, (за іншими даними - 1691-го) у с. Пустовійтівка (нині - Роменський район Сумської області). За переказами, ще 8-річним хлопчиком він потрапив на Січ. Був надзвичайно розумним, сміливим, служив спочатку військовим осавулом, потім суддею Війська Запорозького Низового. 1762 року козаки обрали його кошовим отаманом, але того ж року, після того, як він зустрівся в Москві з Катериною II, та усунула його з посади. За три роки козаки, всупереч царській волі, знову обрали його кошовим і переобирали на цю посаду протягом 10 років (доки Військо Запорозьке Низове не було анексоване 1775-го).

За союзництво в російсько-турецькій війні 1768-1774 років Військо Запорозьке отримало подяку від цариці, а Кошовий у віці 80 років став кавалером найвищого ордену Російської імперії - Андрія Первозванного, йому також присвоїли військовий чин генерал-поручика Російської армії.

За часів свого отаманства Петро Калнишевський обстоював володіння і територіальні права Запоріжжя, дбав про поширення землеробства, торгівлі, заселення запорізьких земель. Також Петро посилював свою владу та обмежував права старшин і козацької ради. Був людиною віруючою - на його кошти збудовано церкву святої Трійці в с. Пустовійтівка, храм Покрови Пресвятої Богородиці в м. Ромни, Свято-Миколаївську церкву в м. Сміла, куплено багато церковної літератури, також кошовий фінансував чимало шкіл. 1768 року на Січі спалахнув козачий бунт - козаки виступили через погіршення свого становища, що було наслідком політики влади Російської імперії, але Калнишевський придушив повстання.

У 1775 році князь Потьомкін виступив на засіданні уряду з проектом знищення Запорізької Січі. 100-тисячне військо генерал-поручика Петра Текелія, повертаючись із війни з Османською імперією, обступило Січ - у цей час Військо Запорозьке ще з цієї війни не повернулося. Калнишевський не мав сил захищатися і здався без бою - росіяни розграбували військову скарбницю, припаси, архів, церкву. Калнишевського заарештували і за пропозицією Потьомкіна довічно заслали в Соловецький монастир - без відпусток, із забороною листування, спілкування з іншими. Катерина II видала маніфест, яким оголосила, "что нѣтъ теперь болѣе Сѣчи Запорожской въ политическомъ ея уродствѣ (рос)".

У Соловецькому монастирі Петра Калнишевського утримували в казематі №15, на добу виділяли 1 рубль (у 40 разів більше, ніж іншим в'язням). Але він їх економив - відремонтував свій каземат і вже наприкінці життя купив Євангеліє вартістю 2435 рублів, яке подарував монастирю. За весь час перебування у в'язниці він здичавів і втратив зір, мав великі нігті, довгу бороду, а одяг на ньому розпадався на лахміття та звалювався з плечей. Указом нового імператора Олександра 1801 р. Петро Калнишевський був помилуваний. Тоді йому йшов 111 рік, тому він залишився ченцем у монастирі. Помер Петро Калнишевський на 113-му році життя 31 жовтня, похований на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором. Могила кошового не збереглася, лише на паперті Спасо-Преображенського собору є могильна плита з текстом.

Петро Калнишевський був канонізований українською церквою 2008 року як Петро Багатостраждальний.

Прикмети на 31 жовтня

За прикметами дня судять, якими будуть погода та зима:

• вночі небо в хмарах - чекай дощу;
• птахи сидять насупившись із самого ранку - до затяжної негоди;
• сніг із ранку - зима буде нескоро і теплою.

У народі 31 жовтня - свято Никодимів день. У цей час за старих часів зазвичай переводили курей у тепліші курники - у звичайних їм було вже холодно.

Що не можна робити 30 жовтня

У церковне свято 30 жовтня, як і в будь-який інший день, церква не схвалює сварок і лихослів'я, пліток і наклепу, осуду, жадібності, заздрості, помсти й ліні. Не слід відмовляти в допомозі тим, хто просить.

Що сьогодні не можна робити за народними прикметами: давати і брати гроші в борг, лінуватися і розмовляти з незнайомцями.

Що можна робити 31 жовтня

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святих Спиридона і Никодима Печерського - про захист будинку від пожеж, а також хвороб, злиднів і сімейних негараздів. У святого Петра просять, щоб він помолився за нас грішних, випросив у Бога любові до чеснот і миру на нашу землю.

У народі 31 жовтня готують страви з курки - вважається, що якщо з'їсти шматочок курки цього дня, то біда обійде стороною.