Лише в Україні таке можливо, щоб під час війни мільярди гривень йшли на утримання наглядових рад, які насправді - ні за чим не наглядають, - Віталій Чепінога

"Тимофій Милованов, як член наглядової ради "Енергоатому", отримував щомісячну винагороду від 300 до 900 тисяч гривень. Окрім того, він був членом наглядової ради "Укроборонпрому". Точних сум я не знаю, але десь такого ж порядку певно. Таких членів наглядових рад у нас багато.

Що таке член наглядової ради? В мене в дворі росте груша сорту "Бера", я на неї час від часу поглядаю. Я член наглядової ради груші. Правда, безплатно. Звісно, я можу написати велику і аргументовану статтю про ефективність та надзвичайну користь наглядових рад, навести масу прикладів з світової практики про те, як наглядові ради робили велику й корисну роботу. Але все це від лукавого… На практиці Міндічгейт показав, що з наглядових рад користі, як мертвому з кадила.

Трапилося мені таке цікаве давнє слово: "жабоштрик" - по суті, нероба, той, хто нічого не робить, а тільки штрикає жаб палицею на лузі ("Кажуть, наш панич уже тепер студент? - Який там студент? Жабоштрик!"). Жабоштрицтво - це та система державного управління, яка склалася в Україні. Воно може бути цілком прийнятне у Люксембурзі чи в Монако, де люди тихо пиляють собі "ренту" з грального бізнесу. Але ж не в країні, яка спливає кров'ю четвертий рік, а хтось часом з себе останню сорочку скидає, аби задонатити на військо.

Це я веду до того, що якось треба повернути в політику і в державне управління таку забуту, зужиту й немодну категорію, як мораль, або бодай якусь її подобу. Недавно про це писав Сергій Тихий. Це звучить банально й трохи святенницьки, але так воно мені видається. Іншого виходу немає.

Еліта нації (народу, суспільства, держави), про яку ми весь час говоримо, визначається саме мораллю, а не дипломом, освітою, статками, посадою. Моральним бути важко, і не кожен може бути моральним. Мораль - це процес, а не акт. Моральним треба бути завжди. Не можна бути моральним в понеділок, і в четвер. Мораль - це робота і боротьба. Найчастіше з самим собою. Не кожен може бути моральним, не кожен повинен бути моральним. Має бути якась сума моральних людей, які тримають країну своїм живим прикладом. Зрештою, про це писав колись ще В'ячеслав Липинський.

Я знаю багато моральних людей, які нічого не вирішують. Я знаю багато людей, які вирішують, але вони не моральні. Якось годилось б цей дисбаланс вирівняти. Як? Я не знаю - як. Якось…".