Нашого цвіту по всьому світу: "Для німців я була певний час просто дівчинка з Ост-блоку, як вони казали. Мусила доводити, що не ідіотка", - українка

"Я пережила всі чотири складові культурного шоку. Спочатку – азарт і радість туриста, потім заглиблення в процес і депресія. Згодом це приймаєш, але все одно переживаєш незручності. Нарешті адаптуєшся і знаходиш якийсь баланс. Я його знайшла не відразу. Спочатку було дуже складно", - сказала вона.

"Поки вчилася у виші, для студентів я була просто дівчинка з Ост-блоку, як вони казали. Мусила їм доводити, що не ідіотка, і що зі мною теж можна мати справу. Деякі предмети підібрала собі з вищих курсів. Однокурсники це побачили і заповажали. Стали зі мною спілкуватися жвавіше", - розповіла Ксенія.

"Але найважче було на роботі - працювала у рекламній агенції у Штутгарті. Співробітники знущалися як тільки могли, тому що знали, що я не можу повернутися в Донецьк, де йде війна. Наприклад, змушували мене мити вікна, виносити сміття. Казали: "Це в тебе краще виходить, ніж дизайн". Або я збиралася на зустріч з клієнтом, а мені казали, що в мене штани не того кольору, і відправляли перевдягатися саме в чорні. Мовляв, це корпоративний дрес-код. Могла один документ переписувати десятки разів, а потім начальник вичитував, що десь все одно допустила помилку. Я іноземка, могла десь пропустити кому, але це можна пояснити нормальним тоном. Вже потім, коли потрапила до лікарні, дізналася, що в одного з шефів була кокаїнова залежність. Це пояснювало абсолютно все – це ставлення, зриви, крики", - пригадала Ксенія Фукс.

"Там я працювала багато за маленьку зарплатню. Якось дізналася, що прибиральниця отримує більше. Мені платили 1200 євро на місяць. Більша половина грошей ішла на оплату житла", - додала вона.