"Не думаю, що призначення одіозних осіб на відповідальні посади - ініціатива Зеленського. Він міг і не чути раніше про їхнє існування", - політолог

"Рішення Зеленського про призначення Олега Татарова вчергове підтверджує, що президент і його команда рухаються шляхом реваншу. Зеленського обрали як інноваційного політика за його обіцянки створити нову політичну якість для України. Але впродовж року все відбувається навпаки. Обіцяв побороти колишніх зіпсованих політиків, натомість воскрешає людей не з минулого, а з позаминулого. Це призначення Вітольда Фокіна і Леоніда Кравчука до Тристоронньої контактної групи, які є ще попередниками Кучми", - пише у своєму блозі політолог Михайло Басараб, передають Патріоти України, та продовжує:

"Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан був людиною, яка зробила кар'єру ще в уряді Азарова. Виконуючого обов'язки міністра освіти Сергія Шкарлета порівнюють з Дмитром Табачником. Таких прізвищ можна назвати багато. У системі правоохоронних органів найбільш промовистим є повернення Андрія Портнова та його впливів на Генпрокуратуру і Державне бюро розслідувань.

Олег Татаров до призначення в одному з адвокатських звітів називав себе представником команди Андрія Портнова. Був довіреною особою Захарченка, а відтак, Януковича і всієї кремлівської команди, яка боролася проти Майдану. Татаров був надійним виконавцем завдань, спрямованих на силове придушення Майдану, які надходили з Москви. Був одним з ключових операторів тієї репресивної машини.

Не думаю, що кадрові призначення одіозних осіб на відповідальні посади - особиста ініціатива Зеленського. Він - людина не з політики. Міг і не чути про їхнє існування раніше. Ці люди в поле зору Зеленського потрапляють за рекомендацією когось із найближчого оточення, наприклад Андрія Єрмака. Той, хто це рекомендує Зеленському, бажає скористатися українським досвідом авторитарного режиму Януковича або це цілеспрямовані дії, метою яких є утвердження на високих посадах людей, що мали тісні залежності від Кремля. Одним із завдань, напевно, є згортання важливих досягнень України з 2014 по 2019 роки. Бачимо по ініціативах Шкарлета, який хоче знищити надбання України в системі освіти за 5 років аж до демонтування інституцій, створених на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Татаров, очевидно, призначається для того, щоб остаточно перетворити систему слідчих органів і правопорядку у вертикально інтегровану репресивну машину. Спостерігаємо, що вже Генпрокуратуру і ДБР використовують для політичних переслідувань опонентів режиму Зеленського.

Бачимо чітку траєкторію руху президента. У перший рік тривали дискусії, що випадки реваншу в його призначеннях на високі посади є поодинокими. Управління державою називали масштабним процесом, під час якого можуть траплятись помилки. Після призначення Татарова можемо прослідкувати системність відновлення командно-адміністративної моделі управління державою, притаманної Кучмі і Януковичу.

Сам Зеленський не зупиниться. Для нього протести проти призначення Шкарлета, Фокіна чи Татарова не є чимось дивним. Він підтвердив, що є недосвідченим і не цікавився ні історією України, ні політикою. Міг стати об'єктом для маніпуляції. Така система призначень і надалі утверджуватиметься, невдоволення накопичуватиметься і врешті настане критичний момент. Це змусить Зеленського або під тиском піти у відставку добровільно, або виникне черговий Майдан, який все одно завершиться перемогою народу".