Одне з найвизначніших місць Львівщини: Замок, де часто жив останній великий король Польщі, який серед предків мав і Данила Галицького

Поморянський замок краєзнавці відносять до вісімки найбільш визначних місць Львівської області. Колись грізна твердиня розташована у мальовничому селищі Поморяни, зазначають Патріоти України. Детальніше про цю перлину Галичини розповість блог miishynin.

Чим особливий Поморянський замок?

Передовсім слід розуміти, що це не локація під Львовом. Він розташований за майже сотню кілометрів від міста Лева. І саме тут, кажуть, полюбляв свого часу зупинятись король Ян ІІІ Собєський. До слова, у місцевому костелі мандрівники можуть також побачити розписи художника Федора Бедрицького.

Як зазначають у блозі @palace_rozdil_palace, Федір Бедрицький працював у Роздолі у XIX столітті. Мовиться про художника, відомого завдяки іконостасу для церкви на Ясній горі, що у Гошеві. Але повернімось до Поморянського замку.

Це унікальна пам’ятка однойменного селища. Колись він був частиною оборонної системи району. І він став улюбленим місцем, де відпочивала польська знать – королі та вельможі.

Замок – двоповерхова споруда з кутовими вежами, а також внутрішнім подвір’ям, пише ресурс Карпати.info. Рови з водою, які з трьох сторін оточують мури, дозволили фортеці неодноразово протистояти затяжним облогам турків і татар. Особливої уваги заслуговує дата 1653 рік – тоді Поморянам загрожувала татарська орда. Андрій Варненський і Григорій Гаванський – оборонці замку – змогли врятувати поселення. Варненський, коли вороги підійшли до замку, звелів відкрити застави на греблі. Вода хлинула та потопила чималу кількість нападників. Комусь вдалось втекти, але чимало лиходіїв потрапили до полону. Пізніше їх поселили у самих Поморянах і селах поблизу.

Поморянський замок був одним з улюблених місць Яна Собєського / Фото @miishynin

По смерті Яна Собєського цей замок неодноразово змінював власників. На жаль, за цей час він дуже занепадав, а також усе менше нагадував фортецю. Усе змінилось у 1789 році, коли селище стало власністю Прушинських. Тоді ж цей замок перетворили на палац. Утім, він став повністю занедбаним уже з XVIII століття.

За часи "совітів" цей замок то був власністю райкому компартії, то став частиною профтехучилища. Витає навколо цього замку і легенда про те, що граф у мурах сховав багато золота, коли втікав. Це не на жарт нашкодило споруді. Після війни вона горіла тричі, що, на думку місцевих, – не випадковість. Нині велич замку впізнати складно. Від нього залишились два двоповерхові корпуси, а також кругла кутова вежа. Також є відкрита галерея у південному корпусі з боку подвір’я.