Огляд Костянтинівського напрямку - Костянтин Машовець

1. Запеклі бої за Костянтинівський район оборони ЗСУ тривають. Противник (російські війська) силами двох своїх тактичних груп (ТГр) «Дзержинск» і «Бахмут», основою яких є війська (сили) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) та 3-го армійського корпусу (АК) угрупування військ (УВ) «Юг», намагаються захопити місто Костянтинівка та прилеглу до нього місцевість.

Але, головною оперативно-тактичною метою противника в цьому контексті, очевидно, є повне захоплення всієї агломерації Дружківка-Костянтинівка та вихід військ лівого флангу УВ «Юг» на ближні підступи до Краматорська з півдня і південного сходу. Для досягнення цього російське командування зосередило і розгорнуло достатньо значні сили і засоби у цьому напрямку. Зокрема:

ТГр «Дзержинск»

- 4-та окрема мотострілецька бригада (омсбр) зі складу 3-ї ЗВА

- 103-й мотострілецький полк (мсп) зі складу 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї ЗВА

- 10-й танковий полк зі складу 20-ї мсд 8-ї ЗВА

- 78-й моторизований полк (мтп) спеціального призначення (СпП) «Север-Ахмат» зі складу 42-ї мсд 58-ї ЗВА — діє на цьому напрямку лише окремими підрозділами

- 54-й мсп зі складу 6-ї мсд 3-го армійського корпусу (АК)

- 1194-й мсп, зі складу 3-ї ЗВА

- 1219-й, 1436-й та 1465-й мсп зі складу 51-ї ЗВА

- 20-й і 155-й зведені полки «вмф вс рф»

- 77-й мотострілецький полк (полкова тактична група) зі складу 7-ї військової бази (ВБ) російської федерації (Гудаута, Абхазія), зі складу 49-ї ЗВА

ТГр «Бахмут»

Фактично вона являє собою основні сили 3-го АК, а саме:

- 72-га омсбр 3-го АК

- 1008-й, 1307-й та 1442-й мсп зі складу 6-ї мсд 3-го АК

- 89-й танковий полк(тп) зі складу 6-ї мсд 3-го АК

Окрім вищезазначених сил і засобів противника, в інтересах своїх двох ТГр, які наразі штурмують Костянтинівський район оборони ЗСУ, діють також основні сили 70-ї мсд з 18-ї ЗВА (24-й, 26-й, 28-й мсп та 17-й тп), які намагаються просуватися в напрямку Часів Яр — Дружківка, а також певна частина сил і засобів 20-ї та 150-ї мсд 8-ї ЗВА, що намагається просунутись в напрямках Софіївка – Райське та Русин Яр – Дружківка.

2. Бої за Костянтинівку носять достатньо впертий та запеклий характер з обох сторін. Щодо поточної ситуації, варто зазначити, що противник продовжує зосереджувати свої основні зусилля на правому фланзі 8-ї ЗВА та у смузі 3-го армійського корпусу, тобто безпосередньо на південь, південний схід і схід від Костянтинівки, а також у її південних і східних частинах.

Наразі противник таки зумів «інфільтрувати» в місто кілька більш-менш значних власних штурмових груп. Однак навряд чи варто говорити про їхній впевнений і стійкий контроль у цих районах, оскільки основні сили передових частин і підрозділів противника все ще знаходяться за межами міста. Присутність піхотних (штурмових) груп противника зафіксована в південно-східній частині міста (між вулицею Островського та дорогою Т-0504), на сході (вулиця Сєчкіна, вулиця Радищева) та частково в районі вулиць Макіївської і Бахмутської. Однак бої тривають у всіх цих районах, і противник поки не зміг закріпитися там значними силами. Загальна площа території, де зафіксовані штурмові групи противника в місті, станом на вчора, навряд чи перевищить 7-8% від загальної площі міста.

Більше того, очевидно, ЗСУ здійснили цілу низку контратак, як у самій Костянтинівці, так і в її околицях, фактично зупинивши подальший наступ малих піхотних (штурмових) груп противника на кількох ділянках одночасно. Наприклад, у східній частині Костянтинівки, в районі Іллінівки, Часів Яру та Степанівки.

У свою чергу, противник наполегливо намагається посилити свої піхотні (штурмові) групи, які вже присутні в місті, зокрема групами операторів БПЛА, активно накопичує штурмову піхоту в передових підрозділах, а також готується до масованого штурму центральної (західної) частини Костянтинівки та району місцевої залізничної станції. Водночас він активно намагається діяти у вогневому відношенні по основних комунікаціях постачання та забезпечення передових частин і підрозділів ЗСУ, що обороняються в районі Костянтинівки.

Станом на вчорашній вечір противник здійснив низку наступальних («інфільтраційних») дій на таких ділянках:

- У напрямку Яблунівка — Степанівка, намагаючись повністю взяти під контроль останню. Марно. Також окремі піхотні групи противника, які раніше проникли на південні околиці Довгої Балки, обходячи Степановку зі сходу, очевидно, були знищені кілька днів тому.

- Зафіксовані досить наполегливі спроби противника приховано перекинути невеликі піхотні групи на північ уздовж зарослого яру, що веде від автодорожньої розв'язки на південний захід від Берестока до Іллінівки, щоб посилити своїх «штурмовиків», які «зачепилися» за це село.

- З боку Берестка, вздовж вулиці Дорожної в напрямку Тепличного господарства, відбувалися спроби «проникнути» противника з метою закріплення там, а також прорватися з Берестка по дорозі Т-0504 у напрямку автомагазину «Магістраль» і далі — у напрямку Костянтинівського технічного училища Луганського національного аграрного університету. Поки що, ці спроби виявились безрезультатними.

Разом з тим, ЗСУ самі здійснили кілька контратак, як у районі самого Берестка, так і в районі Іллінівки. Відповідно, на південь від вулиці Героїв Праці та в Іллінівці розгорнулися запеклі зустрічні бої невеликих піхотних груп обох сторін.

- Окрім цих спроб, передові підрозділи 8-ї ЗВА, ймовірно, намагалися витіснити низку українських піхотних груп з їхніх позицій у районі Іванопілля та далі в смузі 3-го АК, діючи з боку посадок, розташованих вздовж північного берега Клебанбицького водосховища. Поки що, к на мене, не дуже успішно.

- У свою чергу, штурмові групи полків 6-ї мсд 3-го АК вперто намагаються просунутися з боку Ступочки і Предтечіно, Олександро-Шультіне (переважно, через «Дачі») до південно-східної частини Костянтинівки. Де противник, ймовірно, намагається «накопичити» достатньо штурмової піхоти для наступного «ривка» у бік залізничної станції.

Також противник активно використовує ліс між кафе «Маргарита» та міським кладовищем для подальшого нарощування своїх зусиль у східній частині міста (очевидно, як для «прориву» на північ, через дорогу Т-0504, так і для розширення зон своєї присутності в східній частині міста). З цією ж метою противник досить активний у районі Новодмитрівки, діючи з напрямку Ступочки силами штурмових груп передових підрозділів 72-ї омсбр.

- У свою чергу, ЗСУ здійснили низку контратак у південних і східних районах Костянтинівки, у районі Іллінівки, Берестка, а також у районі Часів Яр. Їхньою очевидною метою було зупинити подальше просування противника та відновити цілісність системи оборони ЗСУ на цьому напрямку.

У багатьох випадках їм вдалося досягти бажаного, хоча й не повністю. Наприклад, очевидно, що ЗСУ зуміли зірвати прорив противника «з ходу» в центральну (західну) частину Костянтинівки у смузі його 8-ї ЗВА, а також зберегти контроль над частиною Степанівки та Іллінівки, але на сході та південному сході міста ситуація для ЗСУ продовжує, хоч і дуже повільно, погіршуватися. Противник, очевидно, зміг розширити зону присутності своїх штурмових груп на східних околицях міста і певною мірою закріпитися в його південно-східній частині.

3. Оцінюючи загальні перспективи подальшого розвитку ситуації на Костянтинівському напрямку, ймовірно, варто зробити кілька очевидних висновків, зокрема:

- Насправді війська лівого флангу російського УВ «Юг» фактично «загрузли» в районі Костянтинівки. Усе просування російських військ на цьому напрямку наразі обчислюється виключно у діапазоні 0–1 км на тиждень і так триває вже понад місяць. У цьому сенсі, звісно, можна сперечатися на тему «чи захоплять російські війська Костянтинівку до середини літа», як стверджують певні військові експерти, чи ні, але факт затягування бойових дій у районі Костянтинівки є очевидним.

- Стає зрозумілим, що в оперативному відношенні російське командування, обираючи напрямок застосування своїх основних зусиль, надавало перевагу не Костянтинівському напрямку, а Добропільському (також відомому як Покровський), оскільки останнє має більш значні оперативні перспективи. Оскільки у разі свого подальшого успішного наступу саме там російське командування зможе забезпечити глибше оперативний охват Краматорська не лише з півдня, а й з південного заходу, а також на більшу оперативну глибину.

- Однак це зовсім не означає, що противник незабаром припинить активні та інтенсивні атаки/штурмові дії на Костянтинівському напрямку. Зрештою, незважаючи на затяжні бої за Костянтинівку, у противника потреба розтягнути і відволікти українські резерви та сили ще до його наступу на Краматорськ і Слов'янськ не зникла.

На мою думку, сутність цієї справи лежить трохи в іншій площині. Просто, командуванню 8-ї ЗВА, 3-го АК та тих частин і з’єднань, які були їм придані для посилення, очевидно, будуть змушені у цій справі покладатися переважно на власні сили та засоби, які, самі по собі, на сьогоднішній день, являють собою своєрідну «солянку», набрану з низки армій і армійських корпусів.

Малоймовірно, що найближчим часом вони побачать значні резерви, особливо стратегічного рівня. Можна сказати, що в цьому сенсі російське командування, щодо майбутнього «великого» наступу на Слов'янськ і Краматорськ, таки віддавало перевагу Добропільському «журавлю», а не Костянтинівський «синиці».

Джерело