Огляд ситуації на Куп'янському та Лиманському напрямках, - Машовець

1. Отже, на Лиманському напрямку противнику вдалося достатньо вагомою ціною доповзти до околиці с.Білогорівка (верхн.) з напрямку крейдового карьєру, кинувши у бій не меньше як 4 формування батальйонного рівня, зокрема - зі складу 78-го окремого моторизованого полку спеціального призначення (омтп СпП), БАРС-16 "Кубанский казачий", 79-й окремий розвідувальний батальйон 2-го АК й якійсь "напів-батальйон чайних військ" зі складу "Север-Ахмат". Й на цьому, всі його успіхи протягом останніх 3-х діб закінчились...

Противник 2 тижня пробивався з боку м.Лисичанськ (від перехрестя дороги на с.Блогорівка с дорогою Т-13-02) у північно-західному напрямку. Іноді, у цю справу з боку с.Шипилівка "влючались" підрозділи 127-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника, а також з боку с.Золотарівка - 375-й окремий батальон спеціального призначення (обн СпП), підтриманий БАРС-18...

Все це кодло, як разом, так й на особицю, ну-у-у дуже наполегливо намагалося пробитися у с.Білогорівка (верхн.). Всі ці стрибки та "ужимки" по відношенню до цього району оборони ЗСУ розпочались ще місяць тому, але протягом останніх 2 тижнів, набули особливого "остервенения". Противник за будь-яку ціно прагне відсунути наші передові підрозділи від околиць м.Лисичанськ...

Увесь його місячний здбуток на цьому напрямку - 3.5 кв. км...

До самого села вони так й не доповзли...

"За річкою", тобто по лівому берегу р.Сіверський Донець, наступ противника також поступово "якось загальмувався". Три основних "гарячих" ділянки там - дорога Кремінна - Лиман (та по обидва її боки), район с.Діброва, ну й власне Серебрянське лісництво, яке прилягає власне до річки...

Був момент, коли противник майже дійшов до околиці с.Торське й здавалося, що йому вдасться увірватися в саме село... але цього не трапилось. Більше того, передовим підрозділам ЗСУ вдалося на цьому напрямку не тільки зупинити противника ще до села, а й утримати дорогу Торське - Ямполівка.

74-а омсбр противника, навіть посилена танками 90-ї танкової дивізії (тд) та парашютно-десантним полком (пдп) 76-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), так й не спромоглася перерізати цю комунікацію, досить важливу для наших підрозділів, які обороняються на відтинку між Торським та Невським...

В районі с.Діброва, усі намагання противника "розширити клин" (тобто, наступати у південному від села напрямку), також, поки успіху не мають...

В районі лісництва їдуть жорсткі зустрічні бої із перемінним успіхом - у масиві, який колись був Серебрянським лісом... Сторони поперемінно відсувають одна одну по кілька сот метрів то в одну, то в іншу сторони...

Різке зниження темпів наступу противника власне на Лиманському напрямку, на мій погляд, окрім жорсткої оборони українських військ, також пов'язане із активізацією противника північніше - у бік м.Борова та власне на Куп'янському напрямку... Очевидно, що наголос командуванням противника поступово зміщується із смуги відповідальності угрупування військ противника "Центр" у смугу лівофлангового угрупування УВ "Запад"...

2. На Куп'янському напрямку противник, очевидно, вирішив свій наступ "поділити" на 2 етапи:

- перший етап - наступ по загальній дирекції на м.Борова та с.Кругляківка

- й другий етап, власне - наступ на м.Куп'янськ-вузловий...

У загальній логіці, такі дії цілком мають сенс. Розрізати наше угрупування, яке обороняється на лівому березі р.Оскіл по умовній лінії Сватове - Борова, а потім розгромити його "верхню" (північну) частину шляхом концентрованих ударів, як з півночі вздовж р.Оскіл, так й, власне, діючи від м.Сватове...

З цією метою, противнику довелося зосередити та розгорнути не тільки ударне оперативно-тактичне угрупування на Куп'янському напрямку з військ 1-ї гв.танкової армії (гв.ТА), а й зробити те саме, власне, в районі м. Сватове (північно-західніше міста, а також південно західніше його).

До складу першого увійшли:

Джерело