"Папуас розуміє, що якщо з'їсти туриста, то чекають санкції поліції та неминучий крах економіки племені. А ось для росіян чомусь неочевидно, чому не можна нападати на сусідів", - блогер

"Якось їхав я по Папуа – Новій Гвінеї джипом у місцеве село. Дорога була розбита, тому їхали повільно, часу було багато. І я став діймати водія запитаннями, чи залишилися в них ще людожери. Свого часу в Папуа справді процвітав поголовний канібалізм. Та й нині в них у столиці стоять хмарочоси, а за сто кілометрів від неї, у джунглях, місцеві ходять у пальмовому листі й живуть полюванням. Мало що там у джунглях коїться.

— ЗІЗНАЙСЯ, ЇСТЕ ТУРИСТІВ? — уп'яте запитував водія.⠀

— Містере, відчепіться від мене. Не їмо ми нікого! — утомлено відмахувався водій, намагаючись вести машину прямо.

Папуаси здебільшого невисокі на зріст і щуплої статури. Принаймні я нависав над водієм, як Ейфелева вежа над сигаретним кіоском.⠀

— Але ж раніше їли? Їли ж?⠀

— Та коли це було, то мій дідусь їв. Тато вже не їв, — виправдовувався папуас.

— Ну гаразд, у столиці не їсте, але ж племена в джунглях точно білих не проти з'їсти тушкованими в банановому листі, — не вгавав я.⠀

Водій сердито сплюнув у зачинене вікно, зупинив машину і почав мені пояснювати на пальцях.

— Дивіться, містере. Якщо зникне турист, його обов'язково почнуть шукати. Приїде поліція, рейнджери, кожного допитуватимуть багато днів, усіх дорослих мисливців повезуть до міста.

Плем'я весь цей час голодуватиме, а потім ще довго збиратиме велику суму, щоб викупити в поліції своїх чоловіків назад. І все заради чого? Тоді як банка китайської тушонки коштує менше ніж долар. Е-К-О-Н-О-М-І-Ч-Н-О невигідно туристів їсти! — підняв палець папуас.

Папуас розуміє причинно-наслідкові зв'язки, що якщо з'їсти туриста, то чекають санкції поліції та неминучий крах економіки племені. А ось для росіян чомусь не очевидно, що якщо напасти на сусідню державу й почати там убивати людей, то чекають санкції. Папуаси розуміють, а росіяни ні. Парадокс…".