Їхала до могили доньки, яка загинула за Україну, але її не пустили через кордон: Що сталося з німкенею

73-річній громадянці Німеччини Урсулі Ваґнер відмовили у в'їзді в Україну, хоча вона прямувала до Києва, щоб відвідати могилу своєї доньки Савіти Ваґнер. Жінка загинула на фронті наприкінці січня 2024 року, воюючи у складі Збройних сил України, передають Патріоти України.

Під час перетину кордону прикордонники повідомили німкені про трирічну заборону на в'їзд. При цьому конкретної причини такого рішення їй не пояснили. Про історію 16 листопада повідомило німецьке видання Deutsche Welle (DW).

«Ніби вдруге втратила доньку»: що сталося на кордоні

Інцидент стався в суботу, 14 листопада 2026 року. Урсула Ваґнер їхала автобусом до Києва, однак після паспортного контролю їй довелося забрати свої речі з багажного відділення та повернутися до польського кордону в супроводі прикордонника.

Жінка розповіла DW, що отримала документ про відмову у в'їзді, в якому зазначалося про трирічну заборону. Підставою було названо доручення Державної міграційної служби України, але жодних подробиць не навели.

«Це було як удар в обличчя, ніби я вдруге втратила Савіту, якщо я вже навіть не можу відвідати її могилу», — сказала Урсула Ваґнер.

Вона припускає, що могла статися помилка в інформаційній системі, адже раніше неодноразово приїжджала до України й не мала проблем із перетином кордону. Водночас жінка зазначила, що прикордонники поводилися з нею доброзичливо.

Чому німкені заборонили в'їзд

У Державній прикордонній службі України пояснили журналістам DW, що рішення про заборону в'їзду іноземцям можуть ухвалювати різні уповноважені державні органи. Після цього відповідне доручення передають прикордонникам, які виконують його під час перевірки документів.

Водночас у ДПСУ наголосили, що прикордонне відомство не отримує інформації про обставини, через які іноземцю заборонили в'їзд.

За інформацією джерел DW у прикордонній службі, однією з поширених причин таких обмежень може бути несплата штрафів за порушення правил дорожнього руху.

Урсула Ваґнер пригадала, що під час одного з попередніх візитів до України її зупинила поліція за перевищення швидкості. Тоді, за її словами, сума штрафу становила близько шести євро. Однак сплатити його на місці не вдалося, оскільки платіжний термінал у поліцейських не працював. Постанову з банківськими реквізитами жінка згодом загубила.

Німкеня не виключає, що саме цей випадок міг стати причиною заборони на в'їзд, однак підтвердження цьому наразі немає.

«Це було б справжнім знущанням. Я їду за дві тисячі кілометрів, а мене відправляють назад через декілька євро», — прокоментувала вона ситуацію.

DW надіслала офіційний запит до Державної міграційної служби України, щоб з'ясувати причини ухваленого рішення. На момент публікації матеріалу відповіді редакція ще не отримала.

Навіщо Урсула Ваґнер їхала до України

Головною метою поїздки було відвідування могили єдиної доньки — Савіти Ваґнер. Після її загибелі родина свідомо вирішила поховати доброволицю в Україні, поруч із військовими, з якими вона служила.

Урсула Ваґнер та чоловік загиблої Карл Стенеруд раніше пояснювали, що вважали правильним залишити Савіту на українській землі, за яку вона віддала життя. Родина планувала щороку приїжджати до Києва, щоб вшанувати її пам'ять.

Однак цього разу поїздка мала ще одну важливу мету. Урсула Ваґнер збиралася відвідати Львівський національний університет імені Івана Франка, де планувалася зустріч зі студентами та презентація фронтового щоденника її доньки.

Книга навесні вийшла друком в Україні та Німеччині. У Німеччині видання потрапило до списку бестселерів популярного журналу Spiegel.

Таким чином, через відмову у в'їзді жінка не змогла ані відвідати могилу доньки, ані взяти участь у запланованому університетському заході.

Хто така Савіта Ваґнер

Савіта Ваґнер приїхала до України на початку повномасштабного російського вторгнення. Спочатку вона займалася волонтерською діяльністю, допомагаючи українцям, які постраждали від війни. Згодом вирішила долучитися до Сил оборони України.

Спершу німкеня служила піхотинкою, а пізніше стала бойовою медикинею у підрозділі «Карпатська Січ». До початку війни вона вивчала математику в університеті й не мала бойового досвіду.

У 2022 році в інтерв'ю DW Савіта пояснювала своє рішення воювати тим, що не хотіла лише боротися з наслідками російської агресії, а прагнула протидіяти самій причині війни.

Наприкінці січня 2024 року доброволиця загинула в Луганській області під час мінометного обстрілу. За інформацією видання, вона намагалася врятувати поранених побратимів на полі бою.

Після загибелі Савіту Ваґнер посмертно нагородили українським орденом «За мужність».

Що буде далі

Наразі залишається нез'ясованим, який саме державний орган ініціював заборону на в'їзд Урсулі Ваґнер і з яких підстав. Також немає підтвердження, що обмеження пов'язане з можливим несплаченим штрафом за порушення правил дорожнього руху.

Ключове питання — чи йдеться про помилку в даних, чи про свідомо ухвалене рішення, яке має конкретне правове обґрунтування. Поки Державна міграційна служба не надала пояснень, робити остаточні висновки передчасно.

Історія викликала особливу увагу через те, що жінка прямувала до України не лише як туристка, а як матір доброволиці, яка приїхала захищати країну від російської агресії та загинула, рятуючи українських військових.

Матеріал підготовлено за публікацією Deutsche Welle від 16 листопада 2026 року. Якщо з'явиться офіційна відповідь Міграційної служби, вона допоможе встановити причини заборони.

Їхала до могили доньки, яка загинула за Україну, але її не пустили через кордон: Що сталося з німкенею

вівторок, 17 листопад 2026, 13:41

73-річній громадянці Німеччини Урсулі Ваґнер відмовили у в'їзді в Україну, хоча вона прямувала до Києва, щоб відвідати могилу своєї доньки Савіти Ваґнер. Жінка загинула на фронті наприкінці січня 2024 року, воюючи у складі Збройних сил України, передаю...

Сума здивує: Яку пенсію отримують українці з мінімалкою

вівторок, 17 листопад 2026, 12:58

Українці, які протягом трудового життя офіційно отримували мінімальну зарплату, можуть розраховувати на порівняно невелику пенсію. Навіть за наявності 35 років страхового стажу її розрахунковий розмір може становити лише близько 3 тис. грн. Водночас фа...