Переформатування блоку НАТО: Що означає оборонний пакт Франції з Грецією проти Туреччини

Франція на словах підтримує Грецію в конфлікті з Туреччиною, однак по факту переслідує власні меркантильні інтереси. Про складну ситуацію т, котра склалася вСхідному Середземномор’ї та які цілі різнихз учасників конфлікту розповідає журналіст Іван Киричевський, зазначають Патріоти України.

Зараз блок НАТО проходить певне перетворення - із механізму колективної оборони проти єдиного противника у механізм колективного стримування країн-учасниць блоку при конкуренції за економічні ресурси та при вирішенні гострих геополітичних питань

Стало відомо, що Франція та Греція на додачу до контракту на поставку трьох фрегатів типу FDI уклали пакт про спільну оборону проти Туреччини, грецький парламент цей пакт ратифікував 7 жовтня 2021 року.

Параметри цього оборонного пакту описує грецьке видання Greek Reporter: Франція та Греція в наступні 5 років можуть вільно користуватись аеродромами та військово-морськими базами одна одної, якщо на одну із країн-учасниць пакту нападе третя країна, інша країна-учасниця пакту має прийти на допомогу. В теорії, строк дії такого пакту може бути подовжений. І грецькі ЗМІ уже впали в ейфорію від того, що грекам вдалось знайти "старшого партнера" в особі Франції для захисту від можливої атаки Туреччини.

В середині вересня Велика Британія та США як країни-учасники НАТО уклали з Австралією оборонну угоду AUKUS, котра напряму б’є по економічним інтересам та геополітичному престижу Франції. За два тижні потому Франція та Греція як країни-учасники НАТО змовляються про спільні дії проти третьої країни-учасниці НАТО – Туреччини.

Втім, тут зарано говорити про розпад блоку НАТО на декілька союзів, пов’язаних двосторонніми оборонними угодами. Тут буде доречніше говорити про переформатування блоку НАТО – із механізму колективної оборони у механізм колективного стримування країн-учасниць блоку при конкуренції за економічні ресурси та при вирішенні гострих геополітичних питань.

У січні 2021 року Франція уклала контракт на поставку 18 винищувачів "Рафаль"для Греції, у травні 2021 року – на поставку 12 таких літаків для Хорватії.

Французи окремо наголошували, що винищувачі для Греції та Хорватії будуть модифіковані до рівня Rafale F3R, щоб бути взаємосумісними із ВПС Франції. Іншими словами – Париж продає свої "Рафалі" грекам та хорватам, щоб посилити свої геополітичні позиції у Середземному морі, а не "вписуватись" за проблеми Загреба та Афін.

Франція та Греція близько року вели перемовини про купівлю фрегатів, і цей "трек" легко можна назвати конфліктним.

Перемовини починались з позицій, що Греція хоче дати тверде замовлення на чотири фрегати проекту FDI, і також купити ще два вживані фрегати типу La Fayette із складу ВМС Франції. Париж чомусь вирішив, що грекам треба натякнути про необхідність зменшення амбіцій, і замість двох відносно нових фрегатів La Fayette запропонував безоплатно отримати два зношені фрегати, що відслужили понад 30 років (а у 2022 році – взагалі підуть на утилізацію).

У відповідь греки пригрозили, що дадуть замовлення на фрегати британським та американським підрядникам, і французам довелось відмовитись від тактики "заламування рук".

Хто від цього виграв – питання відкрите, бо в підсумку греки купують лише три фрегати типу FDI з опціоном на четвертий корабель, і повністю відкинули пропозицію Франції купити також три корвети проекту Gowind-2500.

Суть нинішньої конфлікту між Грецією та Туреччиною – не історичний ресентимент, а цілком геополітична суперечка про те, кому ж належатиме право качати газ на шельфі Східного Середземномор’я.

І раз Франція вирішила втрутитись у цей конфлікт економічного характеру, то схоже що Париж хоче використати Грецію для свого "заходу" на викачку газу в східній частині Середземного моря.

Французька компанія TotalEnergies у кооперації із російською компанією "Совкомфлот" замовила побудову трьох великих танкерів для доставки зрідженого газу, що мають бути спущені на воду в 2023 році.

В теорії, такі танкери французи можуть використати для вивозу зрідженого газу з Арктичного регіону: у червні 2021 року TotalEnergies викупила у російської компанії "НОВАТЭК" 10% акцій майбутнього терміналу "Арктическая перевалка", що зараз будується в Мурманській області РФ. Очевидно, що напрацьовані в таких історіях логістичні рішення французи потім неодмінно забажають перенести і в регіон Середземного моря.

В рамках НАТО є уже має місце укладення "сепаратних" двосторонніх домовленностей, в основу яких однак покладений принцип "заради чого дружимо".

Тут наприклад варто згадати про спільну військово-транспортну ескадрилью на 8 військово-транспортних літаків А400М, яку утворили Бельгія та Люксембург. У вересні 2021 року Німеччина та Франція домовились про створення спільної ескадрильї, яка матиме п’ять транспортників C-130J та п’ять "повітряних танкерів" KC-130J, і котра має досягти стану оперативної готовності в 2024 році.

Якщо узагальнити все вище сказане - схоже, що в найближче десятиріччя НАТО перетвориться в своєрідний конгломерат домовленостей "проти кого дружимо" та "заради чого дружимо", в таку собі реінкарнацію "Священної Римської Імперії" як першого наднаціонального об’єднання Європи. І нинішній пакт Франції та Греції проти Туреччини - один із відрізків цієї траекторії.

На це варто зважати Україні, яка має стійкий курс на інтеграцію до НАТО.