"Побут схожий на наш": Відомий тренер порівняв Україну і Болгарію та зізнався, скільки тратить грошей на сім'ю

Олександр Бабич (Фото:Pirin Blagoevgrad)Український спеціаліст Олександр Бабич, який очолює одного із аутсайдерів найвищого дивізіону болгарського чемпіонату Пірін із Благоєвграда, розповів про життя в цій країні, ціни і красиві міста, передають Патріоти України.

Тренер Олександр Бабич в минулому тренував одеський Чорноморець, Маріуполь та криворізький Кривбас. Та на початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну 45-річний фахівець виїхав з країни. Спочатку був певний період у Румунії, а згодом перебрався до Болгарії, де йому запропонували посаду у футбольному клубі Фратрія. На початку цього року коуч очолив клуб із Першої Ліги Болгарії (найвищого дивізіону країни). Завдання — зберегти прописку в еліті чемпіонату.

— Чим особлива Болгарія?

— Перш за все ми приїхали у Болгарію, бо почалася повномасштабна війна. Ми спочатку були в Румунії, потім мені запропонували працювати у болгарській Фратрії. Тому ми переїхали. Були у Костанці на морі, переїхали у Варну на море. Там допомагали клубу і розвивали його. Зараз підтримуємо його якимись своїми думками. Скажу, що тут менталітет дуже схожий з українським. Ми жили три місяці у Румунії, то там трішки інше все. А в плані комунікації теж набагато легше в Болгарії. Це я другий раз тут. Вперше приїжджав ще в 1997-му році, коли грав у Дніпрі в дублі. Тоді проводили збори. Країна дуже якісна: море, сонце, гори. Ми з сім'єю прожили 1,5 роки у Варні, а зараз живемо біля Банско. Це як Буковель в Україні. Це інша природа, інші малюнки. Але люди тут привітні, радісні. Ніяких проблем у мене не виникало тут ніколи.

— Простому українцю, який хоче побачити цю країну куди варто обовʼязково сходити?

— Я би спершу відрізнив футболіста і людину, яка працює на іншій роботі. Бо футболісти постійно на чемоданах, весь час переїзди, збори, матчі. Якщо людина приїжджає в Болгарію, то це одразу варто подивитися на Софію. Я був двічі там, і зазвичай проїздом. Дочку забирав з аеропорту. Але центр міста там нагадує київський Хрещатик. Великі побудови, великі проспекти. Ну і, звичайно, це Варна, де є море. Місто, де люди весь час усміхнені, де зазвичай якийсь рух. Це, як в Одесі. Ну і є різні міста, де можна відпочити від душі. Можна поїхати в гори, на рибалку чи просто на барбекю-зону піти. Фактично біля кожного міста тут є барбекю-майданчики. Є на що подивитися. Країна також багато на національності. Десь регіон турецький, десь ще якийсь. Ми проживаємо конкретно у Благоєвграді, а колись тут був взагалі македонський регіон. Інша культура і відрізняється від Варни, де ми проживали.

— Культура і побут. Який він?

— Він схожий на наш. Але скажу, що українці більш відповідальні. Болгари вміють правильно відпочивати і вони розуміють, коли їм треба це робити. Якщо у них завершується робочий день, то вони спокійно одягаються, беруть сонцезахисні окуляри, їдуть в маркет і потім з сім'єю відпочивають. І ні про що не думають, а спокійно люди тут відпочивають. А українці навіть у вихідний день можуть думати про роботу. У болгар тут все інакше.

— Там дороге життя?

— Не можна сказати, що воно не дороге. Якщо брати мене і мою сім'ю, то виходить не дешево. Ми житло орендуємо. Але так само, як і в Україні, тут є ринки і магазини, де можна добре скупитися. Але більш-менш прожитковий мінімум і корзинка у магазині порівнюється з нашим. Не скажу, що тут такі ціни, як в Італії чи Німеччині. 20 болгарських лев — це 10−15 євро на сім'ю на добу. Це я беру так, в загальному.

Джерело: НВ
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Головне, щоб голову сонце не напекло : Очільник ВР енергійно спростував інформацію про "канікули" парламенту

середа, 24 липень 2024, 13:30

Українцям не треба доводити, як важко працювати в округах вміють нардепи. Колоніальний загар завжди видає тих, хто провів "літо в полі", як то кажуть з народом, а не в напівмороку пильних кабінетів напрацьовував нудні папірці для унормування життя держави

Несуться до прірви

середа, 24 липень 2024, 12:30

Коли політики з авторитарними замашками вирішують стати «великими диктаторами», вони мають памʼятати: це шлях, який вимагає чималого хисту. Бажання, хитрості, підлості і жорстокості – мало. Суспільство чинить спротив. Якщо не вмієш подолати – зупинись ...