Потішимо свою Солов'їну: "Ні риба ні м'ясо..." – а що далі? Як гарно Ви знаєте закінчення відомих народних прислів'їв

Українські приказки часом нагадують знайому пісню: перші слова пам'ятаємо, а далі починаємо імпровізувати. Спробуймо перевірити, чи не перетворили ми народну мудрість на скорочену версію.

Відомі вислови, які ми часто кажемо без продовження, нагадує мовознавиця, філологиня-блогерка та репетиторка з мови Оксана Миколаївна, зазначають Патріоти України.

Як звучать знайомі вислови повністю?

У народних висловах часто прихована ціла історія, і часом саме друга половина пояснює першу. Частину приказок ми пам'ятаємо ще з дитинства, а деякі продовження знаємо лише приблизно. До того ж у народному мовленні вислови нерідко мають кілька варіантів.

Зібрали знайомі приказки, які мають продовження, але ми їх рідко кажемо:

1. "Про вовка промовка..."

Повністю: "Про вовка промовка, а вовк у хату".

Так кажуть, коли згадують когось – і ця людина раптом з'являється. Наприклад, говорили про колегу, який давно не заходив до кабінету, а він саме відчинив двері. Ось вам і "вовк"!

Цікаво, що вислів живе з кількома кінцівками:

• "Про вовка промовка, а вовк у хату лізе".
• "Про вовка промовка, а вовк у хату тут".
• "Про вовка промовка, а вовк у хату рум / шусть".
• "Про вовка промовка, а він з-за гори".

2. "Не все коту Масниця…"

Повністю: "Не все коту Масниця – буде і Великий піст".

Так кажуть, коли закінчилося для когось безтурботне життя чи не завжди комусь щастить.

А ще слова у цьому вислові можуть змінюватися, не втрачаючи значення:

• "Не все / не за́вжди́ / мину́ла / закінчилася коту́ (кото́ві) Ма́сниця…"

3. "Кожна жаба своє болото хвалить…"

Повністю: "Кожна жаба своє болото хвалить, а чужого не любить".

Це про те, що люди схильні вихваляти своє: рідний край, домівку, роботу, звички чи спосіб життя, а до чужого ставитися критично або з недовірою.

"Кожен кулик своє болото хвалить" – теж поширений варіант цієї приказки.

Чи інший фразеологізм такого ж значення: "Своя сорочка ближче до тіла."

4. "Один у полі не воїн"…

Повністю: "Один у полі не воїн, а двоє – уже військо!"

Означає, що разом легше долати труднощі, захищати свої інтереси й досягати мети.

5. "Баба з воза..."

Продовження: "...кобилі легше". Або ж:

• "Баба з воза – коням легше".
• "Баба з воза – коні веселіші!".
• "Баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада".

Так жартують, коли хтось пішов або відмовився від участі в якійсь справі, а іншим від цього стало простіше. Вислів має відтінок байдужості: мовляв, без цієї людини теж упораємося.

6. "Голод не тітка..."

Продовження: "...пиріжка не піднесе".

Голод не чекатиме, поки хтось подбає про тебе, і сам собою не мине. Тому доводиться шукати їжу або братися до роботи. В українських збірниках зафіксовано й інші варіанти цієї приказки, зокрема: "Голод не тітка, не нагодує" или "Голод не тітка, а лютої мачухи лютіший".

7. "Старий кінь борозни не зіпсує..."

Продовження: "...та й глибоко не зоре".

Перша частина вихваляє досвід: людина, яка багато років працює, знає свою справу й не наробить помилок. А продовження додає іронії: досвідчений працівник може виконувати роботу надійно, але без особливого завзяття чи новаторства.

8. "У страху очі великі..."

Продовження: "...та нічого не бачать".

Коли ми чогось боїмося, навіть дрібниця може здатися небезпекою. У темряві вішак легко перетворюється на привида, а шелест за вікном – на чиїсь кроки. Страх перебільшує загрозу й заважає тверезо оцінювати ситуацію.

9. "Ні риба ні м'ясо..."

Продовження: "...ні каптан, ні ряса".

Так говорять про щось невизначене, посереднє, таке, що не належить виразно до жодної категорії. Каптан – традиційний верхній одяг, а ряса – довгий одяг священнослужителя. У продовженні поєднано речі з різних сфер, щоб підкреслити невідповідність і невизначеність.

10. "Моя хата з краю"…

Продовження: "…я перший ворога зустрічаю".

Сьогодні першу його частину тлумачать як дистанціювання від проблем і небажання брати на себе відповідальність. Але повна версія міняє його значення на протилежне – спочатку відповідальність на мені.

Чому продовження не завжди однакові?

Тут є цікава мовна деталь. Народні приказки передавали усно, тому вони змінювалися залежно від місцевості, часу й мовця. Одні продовження справді зафіксовані у фольклорних збірниках, інші набули популярності як жартівливі розширення вже відомих висловів.

Наприклад, приказка "Голод не тітка" має кілька продовжень: "пиріжка не дасть", "не нагодує" та інші варіанти. Тож не кожне дотепне закінчення варто вважати єдиним первісним або нормативним.

Крім того, не усі прислів'я чи вислови можна ідентифікувати за національністю, як-от слов'янські. Вони можуть однаково і дослівно звучати в російській, білоруській і українській мовах та мати ще кілька близьких за значенням варіантів.