"Повінь на Росії – це, звісно ж, не "чорний лебідь", а "чорний півень". Перепрошую за несвідомий каламбур. Різниця між лебедем і півнем очевидна для кожного орнітолога-любителя", - пише український письменник Андрій Бондар на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Півень – птиця свійська, обмежена в локальному просторі. Його ареал обмежується двором і парканом, хоч у росіян паркани й не в моді. От тому скільки б цей півень не кукурікав в Оренбурзі, Орську і навколо них, це ні до чого на інших територіях Росії не спонукає, а відтак ні до чого не призведе.
Якби це був "чорний лебідь", ми б його відчули п'ятим пунктом свого колективного організму. Але ця повінь може стати чимось неприємнішим за просто локальну катастрофу значних масштабів. У голову лізуть аналогії сторічної давності. Голод на Надволжі та великий рух зголоднілих і знедолених народних мас людей звідти на південь Росії.
Отже, на мою думку, повінь може стати чинником активних ротацій, а з ними – глибокого незадоволення, тертя, взаємного дискомфорту. Вона волає про те, щоби маніпулятори свідомістю великих мас перемкнули на неї всю увагу державного тіла. Точніше, постраждалі волають, а на них ніхто не бажає перемикатися.
Тому в умовах війни повінь залишиться чимось на кшталт витісненої травми. Уявіть собі, ці люди водночас позбулися і холодильників, і телевізорів. Вони, по суті, об'єднані тепер в альтернативну групу потерпілих, пов'язаних спільною долею і спільною бідою.
А невдовзі іншу частину Росії чекає інший півень – але вже червоний. Горітиме тайга. І вони дуже сильно втомляться з її гасінням. І от тоді чорний півень і півень червоний народять гидке каченя, яке згодом може стати для всієї Росії справжнім "чорним лебедем". Точніше, Чорно-Червоним Лебедем ім. Дмитра Яроша".
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі заступник командувача Об'єднаного повітряного командування Альянсу генерал-лейтенант Гійом Тома визнав те, про що в кулуарах говорять давно: повітряна загроза еволюціонує швидше, ніж структури, процеси й закупівельні ци...
