
Європейський ринок праці стикається з нестачею кваліфікованих кадрів у низці важливих галузей. Найбільший дефіцит працівників спостерігається в медицині, освіті та сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Також у багатьох країнах бракує середнього медичного персоналу, фахівців із бізнесу та адміністрування, передають Патріоти України.
Це створює додаткові можливості для українців, які вже перебувають у Європейському Союзі або планують переїзд заради роботи. Водночас шанси на працевлаштування залежать від конкретної країни, рівня кваліфікації, знання мови та вимог до підтвердження дипломів.
Про це свідчить дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Mapping Skill Shortages in OECD Countries, результати якого оприлюднило видання Euronews. Звіт охоплює 27 європейських держав, зокрема країни ЄС, Велику Британію, Норвегію, Швейцарію та Туреччину.
Згідно з індексом ОЕСР, який оцінює складність пошуку працівників у різних галузях, до п’ятірки професій із найбільшим кадровим дефіцитом увійшли:
Отже, найбільші можливості відкриваються перед людьми, які мають відповідну освіту, досвід і професійні навички. Однак навіть у затребуваних галузях працевлаштування може потребувати додаткової підготовки.
Особливо гостро кадровий дефіцит відчувається в медицині. За даними дослідження, медичних фахівців не вистачає у 23 із 27 досліджуваних країн, а середнього медичного персоналу — у 21 державі.
У Європейській федерації асоціацій медсестер пояснюють проблему надмірним навантаженням на працівників, недостатньою оплатою праці з огляду на складність роботи, професійним вигоранням і випадками агресії з боку пацієнтів.
Для українських медиків це може стати можливістю знайти офіційну роботу за фахом. Проте для цього в багатьох випадках потрібно пройти процедуру визнання диплома (нострифікацію), виконати професійні вимоги країни працевлаштування та опанувати місцеву мову.
Не менш складна ситуація в освітній сфері. Нестачу вчителів зафіксували у 21 країні. Причини цього явища не обмежуються рівнем заробітної плати.
Як пояснюють у Європейській федерації роботодавців у сфері освіти, робота педагогів стає складнішою через цифровізацію навчального процесу, необхідність забезпечувати інклюзивність, збільшення адміністративних обов’язків і відповідальність за психологічний стан учнів.
Тому попит на вчителів може створювати можливості для українських педагогів, але працевлаштування залежатиме від вимог до освіти, кваліфікації та володіння мовою.
Спеціалістів з ІКТ і бізнес-адміністрування бракує у 18 європейських державах. Однак українським айтівцям не варто розраховувати, що однаково високий попит на них буде в усіх країнах.
За даними дослідження, у Данії, Фінляндії, Німеччині, Нідерландах, Норвегії та Швеції ринок ІКТ уже збалансований. Це означає, що ситуація з нестачею таких працівників там менш гостра.
В Австрії, Швейцарії та Великій Британії, навпаки, спостерігається надлишок фахівців цієї категорії.
Тому під час пошуку роботи IT-спеціалістам важливо враховувати не лише загальноєвропейські тенденції, а й ситуацію на ринку конкретної держави. В одній країні конкуренція за вакансії може бути високою, тоді як в іншій роботодавці активно шукатимуть працівників із відповідними навичками.
Попри загальний дефіцит спеціалістів у медицині, освіті та технологічному секторі, у деяких країнах найбільший попит припадає на працівників інших професій.
Дослідження ОЕСР вказує на кілька регіональних особливостей:
Ці приклади демонструють, що можливості працевлаштування для українців не обмежуються професіями, які потребують університетської освіти. У деяких країнах знайти роботу можна й у сферах, де потрібні практичні навички та готовність виконувати фізичну працю.
У Європейському управлінні з питань праці (ELA) пояснюють, що нестача працівників має структурний характер. Серед основних причин — демографічні зміни та обмежена мобільність робочої сили.
Через це ситуація на ринку праці може суттєво відрізнятися навіть у сусідніх країнах. Фахівці, яких в одній державі надлишок, в іншій можуть бути особливо затребуваними.
Водночас конкуренція за робочі місця залишається проблемою для молодих людей без досвіду. За даними матеріалу Euronews, із 2023 року в Європі збільшився розрив між рівнем безробіття серед молодих випускників і решти працездатного населення.
Тому українцям, які планують працювати в ЄС, варто орієнтуватися не лише на назву професії, а й на конкретний попит у країні, вимоги до кваліфікації та мовні умови. Особливо перспективними напрямами залишаються медицина, освіта й окремі спеціальності у сфері технологій, однак у деяких державах можливості є також для працівників без високої кваліфікації.
Раніше повідомлялося, що польський бізнес поступово переходить від скорочення персоналу до стабілізації зайнятості. Проте відновлення ринку праці відбувається нерівномірно, а компанії поки не поспішають підвищувати зарплати, намагаючись стримувати витрати на тлі інфляції.
Європейський ринок праці стикається з нестачею кваліфікованих кадрів у низці важливих галузей. Найбільший дефіцит працівників спостерігається в медицині, освіті та сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Також у багатьох країнах бракує середнього...
Українці за певних умов можуть включити роки навчання до страхового стажу, від якого залежить право на призначення пенсії та її розмір. Однак така можливість доступна не всім: усе залежить від того, коли саме людина здобувала освіту та на якій формі на...