Противник продовжує свої спроби відтіснити передові підрозділи ЗСУ, - Машовець

Ну як я й писав раніше, командування військ противника продовжує свої спроби відтіснити передові підрозділи ЗСУ в районі північніше с. Старомайорське та с. Урожайне... вбачаючи в цьому цілком реальну загрозу прориву їх до головної лінії своєї оборони.

Підрозділи 71-го мотострілецького полку (мсп) 42-ї мотострілецької дивізії (мсд), а також, принаймні, один батальйон 60-ї мотострілецької бригади (омсбр) противника знову пробують, діючи вздовж р. Мокрі Яли у північному напрямку, контр-атакувати наші передові підрозділи...

В свою чергу, підрозділи 394-го мсп 127-ї мсд противника намагаються зупинити просування передових підрозділів ЗСУ по дирекції Рівнопілля - Приютне, однак дається то їм із досить значними складнощами (за певними данними, передові підрозділи ЗСУ вже вийшли до північно-західної околиці с. Приютне). По-суті, їм доводиться проводити свої обмежені у масштабах контр-атаки у зоні із досить ускладненою логістикою, в першу чергу через необхідність тягнути свій крам вкругаля дорогою через Любимівку та Ремівку

Очевидно, що в разі, якщо 394-у мсп противника не вдасться виконати це завдання, скоріш за все на цій ділянці у бій будуть введені підрозділи 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), які зараз розгорнутаються на рубежі с.Ремівка - с.Володине...

Окрім того, очевидно, що в районі південніше с. Новодонецьке, а також в районі с. Новомайорське противник також відчуває "значний тиск", в першу чергу у бік с. Керменчик... Принамйні, підрозділи 37-ї омсбр та 40-ї обр МП, які оперують на ділянці між с. Старомлинівка та с. Шевченково також явно готуються до контр-атак на цій ділянці для відновлення становища, втраченого у районі с. Новодонецьке

"На користь" цього говорить й зосередження по рубежу с. Євгенівка - с. Петрівка підрозділів 36-ї омсбр (десь, приблизно, до 2-х батальйнів). Це робиться командуванням противника явно для "підстраховки" на випадок зміни напрямку наступальних дій з боку ЗСУ у південно-східному та східному напрямках.

В свою чергу на Токмацькому напрямку противник продовжує чинити у смузі забезпечення спротив, поступово нарощуючи тут свої зусилля. Однак, на відміну від Бердянського напрямку, тут передові підроділи ЗСУ діють на більш ширшому фронті, тому командуванню військ противника, у цьому відношенні, складніше визначити найбільш доцільні ділянки для організації та проведення своїх контр-атак...

Однак, очевидно, що в цьому сенсі, найбільш ймовірно саме на ділянках оборони 70-го та 291-го мсп 42-ї мсд варто очікувати такого роду дій противника (від с. Нестерянка до с. Новопокровка)... Принаймні, в цьому районі, командування військ противника проводило протягом останніх 3-х діб підсилення своїх передових тактичних груп у вигляді вводу у бій загону БАРС-3 та 417-го окремого розвідувального батальйону (орвб)...

До того ж, в районі с. Роботіне зосереджено, принаймні 2 батальйона "Ахмат-Юг" та "Ахмат-Восток" у другому ешелоні... Цікаво, що на цьому напрямку також розгорнуті у другому ешелоні 22-га окрема бригада спеціального призначення (обр СпП) та 45-а обр СпП повітряно-десантних військ (пдв), відповідно на північний захід від с. Вербове та північ від с. Вербове... Очевидно, що метою цих контр-атак стане зупинка передових підрозділів ЗСУ по напрямку на Роботіне та с. Вербове.

Однак, на мій погляд... без введення у бй додаткових резервів, ці спроби противника заздалегідь приречені на провал. Просто тому, що, образно кажучи, їм тут доведеться "битися головою у стіну"... іншими словами - спробувати в лобову відкинути ударне оперативне-тактичне угрупування ЗСУ яке повільно, але досить впевнено, відтісняє російські війська на південь у бік с. Вербове та с. Роботіне. Розгортання зразу 2-х бригад СпН саме на цих ділянках зовсім не є випадковим... тому що на цьому напрямку передові підрозділи ЗСУ максимально наблизились до першої лінії оборони противника... Однак, загалом, на мій ну-у дуже суб'єктивний погляд, використання бригад СпП у якості "загальновійськового заслону" й штурмової піхоти взагалі позбавлено будь-якого адекватного сенсу...

В свою чергу, на ділянці між с.Кам'янським та с. Нестерянка противник також намагається "купировать" просування передових підрозділів ЗСУ в районі с. Лобкове та с. Пятихатки. Тут оперуют підрозділи та частини 19-ї мсд (також, як й 42-ї мсд, зі складу 58-ї загальновійськової армії, ЗВА), а саме - батальйони її 429-го та 503-го мсп...

Але ситуація у цьому районі поки що вигляда для противника не так загрозливо, як на ділянках східніше. Тим більше, що підрозділи 125-го мсп (1-го АК), посилені, принаймні, ще одним батальйоном зі складу 4-ї військової бази (П.Осетія), розгорнуті у другому ешелоні смуги забезпечення (відповідно у район с. Долінка та с. Грозове) дещо "стабілізують" для противника ситуацію на цьому напрямку.

Загалом, на Токмацькому напрямку командування військ противника МОЖЕ ДОДАТКОВО ввести у бій НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ - до 2-х батальйонів 5-ї окремої танкової бригади (отбр), а також підрозділи 1430-го мсп територіальних військ (ТрВ).

Підсумуємо

- Найближчим часом не варто очікувати "значних проривів" передових підрозділів ЗСУ у всій Південній операційній зоні. Адже, очевидно, що командування військ противника докладе максимальних зусиль, аби не допустити їх виходу до головної лінії своєї системи оборони, хоча очевидно, що зразу в декількох місцях, як смуга забезпечення, так й частково перша лінія оборони противника вже прорвана...

- У цьому сенсі, питання резервів - залишається ключовим. Однак, варто визначити, що в ньому командування військ противника знаходиться у більш складному становищі ніж українське командування. Йому доводиться вирішувати своєрідну ділему - "розпакувати" свої основні резерви вже зараз, заради цього завдання, або ні...

З іншого боку, якщо їх не "розпакувати" своєчасно та у відповідному обсязі... ЗСУ, очевидно, таки вийдуть до головної лінії оборони противника й таким чином створять зручні для себе умови для оперативного прориву... Тим більше, що українське командування явно "притримує" свої головні сили до цього моменту...

Але, ситуація для росіян, у стратегічному сенсі, може, взагалі, ще більше погіршитись, якщо згадати той факт, що українське командування має можливість маневрувати своїми оперативно-стратегчними та стратегчними резервами набагато швидше та мобільніше, ніж це можуть робити росіяни (в першу чергу за рахунок набагато коротшого радіусу стратегічного маневру). Тоді вся ця російська "гра у резерви" взагалі втратить свій сенс. До речі, стосовно підриву Каховської ГЕС, думаю саме ці "соображения" й були одними з основних, поряд з іншими, при прийнятті відповідного рішення (росйському командуванню треба було терміново отримати додатково пару більш-менш боєздатних бригад\полків)...

Джерело