"Путін розкрив "державну таємницю": ПВК "Вагнер" ніколи не існувало", - Портников

"Навіть через тиждень після заколоту "вагнерівців" ми так і не знаємо, чим насправді закінчився невдалий бунт Євгена Пригожина, про що очільник компанії "Вагнер" домовився з білоруським правителем Олександром Лукашенком та головою ФСБ Олександром Бортниковим, якою буде доля так званої "приватної військової компанії" та її найманців", - пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Але про що ми можемо достеменно сказати – так це про те, що ніякої приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер" ніколи не було. Читачі та глядачі нерідко запитували у мене, чому, коли я говорю про "Вагнер", я нерідко кажу про "так звану приватну військову компанію". Хіба компанії "Вагнер" не існує? А хто тоді воював у Бахмуті? Хто допомагає режимам у Сирії та африканських країнах? Хіба не "Вагнер"?

На це запитання відповів президент Росії Володимир Путін. Звісно, військова компанія "Вагнер" існує, тільки вона – ніяка не приватна. Вона – державна.

За словами Путіна, тільки за один рік під час масштабної війни Росії проти України державний бюджет Російської Федерації витратив на потреби цієї нібито приватної компанії 86 мільярдів рублів.

Російський соціолог Олексій Рощин – один із багатьох, хто дивується. У своєму акаунті у соціальних мережах Рощин саркастично зауважує, що "ПРИВАТНА компанія повністю фінансувалася державою". Тобто приватною насправді не була. Значить, "Вагнер" була державною військовою компанією (ДВК). Така компанія називається "Міністерство оборони", навіщо ж робити ще одну ДВК?

Загалом, Путін розкрив уже стару "державну таємницю" – що жодних ПВК у Росії немає і не було, всі "приватники" – ті ж держслужбовці, які пиляють бюджетні гроші.

А Євген Пригожин ще й підтвердив, що все фінансування "Вагнер" йшло за готівку, бо він, бачиш, дуже любить готівку. 86 мільярдів – і все у мішках, п’ятитисячними купюрами, з держбюджету!"

Але дивуватися цьому не доводиться. Спеціальні операції за кордоном – невід'ємна частина діяльності радянських спецслужб. Однак у Радянському Союзі – так він був влаштований економічно – за визначенням не могло бути нічого приватного. Тому радянському керівництву доводилося просто ретельно приховувати диверсійну діяльність співробітників Комітету державної безпеки СРСР та Головного розвідувального управління (ГУР) Генштабу.

Імітація ПВК у російському стилі

Спадкоємці КДБ у російському керівництві ще недавно дбали про свою репутацію й зрозуміло чому. Вклади у західних банках, діти, які навчаються за кордоном, нерухомість у Лондоні чи Монако. Кому захочеться, щоб тебе пов’язували із диверсантами, які допомагають африканським диктаторам та вбивають мирне населення по всьому світу? Так виникла імітація приватної військової компанії у російському стилі.

Пригожин при цьому виявився "фронтменом" цієї нової компанії – умовно приватної, але насправді державної. Саме тому конфлікт компанії "Вагнер" та Міністерства оборони, Пригожина та Шойгу – відомчий конфлікт. Такі конфлікти виникали у Москві нераз. Могутній міністр внутрішніх справ часів Леоніда Брежнєва Микола Щолоков конфліктував із не менш впливовим головою КДБ СРСР Юрієм Андроповим.

Після смерті Брежнєва Андропов став генеральним секретарем ЦК КПРС, а Щолоков був звинувачений у корупційних злочинах і наклав на себе руки. При цьому новим міністром внутрішніх справ Радянського Союзу після відставки Щолокова Андропов призначив вихідця із системи КДБ – колишнього голову КДБ СРСР та УРСР Віталія Федорчука. І Федорчук провів справжню чистку відомства Щолокова, звільнив з міліції десятки тисяч людей. МВС програло КДБ, як кажуть футбольні вболівальники, всуху.

А "Вагнер" всуху програв Міністерству оборони. Тепер компанія буде частково розформована, частково переформатована. Частина найманців перейде служити у відомства, з якими вона завжди була пов’язана – насамперед у Головне розвідувальне управління Генштабу. А частина може бути звільнена та заарештована за корупційні злочини.

Похід на Москву

Цілком можливо, що бійці справжньої приватної компанії справді мали шанс дійти до Москви.

Але коли одне державне відомство бореться з іншим, виступ його представників – навіть озброєний – за визначенням приречений на невдачу. Зате тепер ми точно знаємо, що жодної ПВК "Вагнер" ніколи не було".