"Радянською могла бути лише російська чи русифікована людина. Такий висновок колись робили вчені СРСР, і він міститься в багатьох працях професорів РАН РФ 90-х років, які можна і зараз знайти в Інтернеті. Та й без дипломованого висновку зрозуміло: українець, литовець, грузин чи таджик, не розуміючий російську, не міг назвати себе радянською людиною, навіть живучи у одному під'їзді з секретарями національного ЦК компартії", - пише одесит Олександр Прилипко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Бо така людина випадала з інформаційного поля та совкової культури, хоча й могла бути ідейно близькою марксизму. До речі, саме з такої причини Китай створив власний, окремий від радянського совок чи кивок. Але у країнах східного блоку діяв совок московського зразка: без русифікації жоден поляк, чех, словак не мав можливості зробити кар'єру у рідній соціалістичній батьківщині.
Це пояснює чому, ледь вийшовши з совка, Росія одразу ж потяглася назад в USSR, як після лазні тягнеться до зашивленої шапки, страждаючий від холоду. Бо совок гарантував росіянам повернення до зручного спосібу життя, де червоний та аквафрешовий прапори ототожнюють національне. Тому нині не відокремити російську ментальність від радянської. Все зрослося. Совок і родіна єдині.
Рівень русифікації у кожній з колишніх радянських республік свідчить про якість національних реформ. Азербайджан зміг повернути собі Карабах, у тому числі й тому, що нове покоління його громадян вже не розуміло російську. Це важливо, бо просто не говорити замало. Треба не розуміти, про що тріщить їхня пропаганда і надривають горлянки співаки.
У балтійських країнах приблизно те саме. Молоді не цікавляться російською культурою, літні її забули. Найгірше в Білорусі, де радянське, національне та російське змішалося в сіре асфальтове покриття.
У нас також майже всі громадяни розуміють російську мову, перебуваючи під інформаційно-культурним впливом ворожої країни. З одного боку це сумна спадщина якої швидко не позбудешся, з іншого - поки не відбулося совковозаміщення. Маю на увазі західну культуру, насамперед, близьку нам географічно (Польща, Словаччина, Чехія, Румунія, Болгарія, Туреччина). Малі відстані, але великі непорозуміння.
Тут відразу ж відкину можливі наїзди, мов друга мова та знання ворога корисні інтелекту. Звичайно, тим, кому треба слухати розмови російських військових та начальників – нехай слухають. Але для більшості з нас близькість до російської культури означає віддаленість від західної та власної. І це сталося не тому, що ми запропонували такий порядок речей. Просто цикута совка та квас російської культури подається в одній склянці".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Українські прізвища можуть багато розповісти про зовнішність, професію, поведінку чи характер наших предків. Окрема група родових назв походить від діалектного слова "нюня" і може означати, що носій такого прізвища мав слабкий характер, був нерішучою л...
4 жовтня за новим церковним календарем (17 жовтня за старим) - день пам'яті священномученика Ієрофея, єпископа Афінського. За старим календарним стилем - день пам'яті апостола від 70-ти Кодрата, а також єпископа Іпатія і пресвітера Андрія. ***. Ієрофей...
