"Для мене це приголомшливий факт – фактично, я ще у дитячому віці застав кріпацтво на Україні. Раніше це звучало як жарт, але українська історія повна чорного гумору. До цього колгоспники були позбавлені паспортів і свободи пересування. Вони не могли залишати місце мешкання під страхом кримінального покарання.
Спочатку це тягло штраф до 100 крб. й вигнання міліцією. А за повторне порушення була кримінальна відповідальність – позбавлення волі до 2 років. І коли скаржаться, що багато українців виїжджають за кордон, що за СРСР було краще – нагадую, що за несанкціоновану поїздку можна було присісти десь в Мордовії.
Так що ще треба розуміти – радянська влада скасувала кріпацтво не тому що була надто добра, а тому що в певний момент усвідомила необхідність притоку робочих рук у міста. І все одно обмеження на пересування зберігалися через інститут прописки, котрий послабили лише за незалежної України.
До того реєстрація за місцем проживання мала здійснюватися протягом 48-ми годин із моменту прибуття, про що в домовій книзі робився відповідний запис за пред'явленням будь-якого документа: розрахункова книжка з місця роботи, профспілковий квиток, актовий запис про народження чи одруження тощо.
Так само оперативно належало й виписуватися всім тим, хто вибував за межі населеного пункту назавжди або на термін, що перевищував 2 місяці. Цінуймо те, що маємо".
"Некролог міжнародному договору, без якого світ уже не буде таким, як раніше. Він народився 26 червня 1945 року. 80 років турбулентного, неспокійного, насиченого подіями життя. І от прийшов фінал. Було складно, було важко, але ніколи не було так сумно"...
Тиждень тому російські війська фіксували не тільки в Радьківці, а й атакували Московку, де вони рухалися в напрямку основної дороги, яка веде до Куп’янська. Очевидно, що в разі перерізання траси Р07 Харків – Куп’янськ місто опиниться фактично в оточенн...