Равіолі та курка заборонені: Чим годуватимуть кардиналів, які обирають Папу Римського

Упродовж понад 750 років меню кардиналів, які зібралися обирати Папу Римського, регулюють суворі правила. Наприклад, на столі століттями було заборонено равіолі, серветки та кури: адже в них можна потай передати таємне послання, повідомляють Патріоти України з посиланням на BBC.

«Папські конклави традиційно славляться своєю таємністю. Кардинали перебувають в одному приміщенні, без зв'язку із зовнішнім світом. Єдиний дозволений сигнал – дим: білий означає, що тато обраний, чорний – потрібне повторне голосування, оскільки не досягнута більшість у дві третини голосів плюс один. Що саме відбувається всередині конклаву – невідомо, але ясно одне: кардинали повинні харчуватися протягом тих днів чи тижнів, доки триває процес вибору нового верховного понтифіка Римо-католицької церкви», – йдеться у матеріалі.

Під час майбутнього конклаву, який розпочнеться 7 травня, кардинали, як завжди, житимуть у Будинку святої Марфи, прибудові до собору Святого Петра. Готуватимуть кардиналам черниці. Страви будуть простими, характерними для регіону Лаціо, де розташований Ватикан, та сусіднього Абруццо: мінестроні, спагетті, арростичини (шашлик із баранини) та відварені овочі. Дещо скромніше, ніж у часи Ренесансу, але суть та ж: процес суворо контролюється, щоб виключити витік інформації. Поки Ватикан перевіряють перед конклавом на наявність прихованих електронних пристроїв, кардинали готуються інакше: гуляють Римом і насолоджуються улюбленими стравами. Для когось одного з них якийсь із обідів стане останнім у ранзі кардинала.

Як гарантувати секретність, якщо кардиналам доставляють їжу і виносять її залишки

Історично їжа була потенційною загрозою: кухар міг сховати послання кардиналу в равіолі, або сам кардинал міг передати назовні послання на брудній серветці. Окрім того, спільні трапези можуть бути місцем таємних переговорів. Цей образ, «харчова культура» конклаву, використовується поп-культурою та асоціюється з атмосферою підозрілості, інтриг та контролю.

У фільмі «Конклав» (2024 року) майже вся дія відбувається не в залі голосування, а у їдальні. Галасливі трапези контрастують із майже повною тишею самого конклаву, де не ведуться формальні дебати. Тишу порушують лише моменти ритуальної промови – наприклад, клятва, яку кардинал вимовляє при опусканні бюлетеня в урну. Однак навколо цієї церемоніальної тиші все ж таки відбувається активне спілкування – найчастіше саме через їжу.

Ціла низка правил секретності, що діють і донині, сягає 1274 року і встановлена папою Григорієм X. Його обирали майже три роки, з 1268 по 1271 рік. Це були найдовші папські вибори в історії. Вже тоді учасники конклаву мали перебувати в ізоляції. Правила харчування кардиналів були набагато суворішими: через три дні без консенсусу кардиналам належала одна трапеза на день, а після восьми днів – лише хліб та вода. У середині XIV століття Папа Климент VI послабив ці обмеження, дозволивши подавати три страви: суп, основне (риба, м'ясо чи яйця) та десерт (сир чи фрукти). Хоча режим жорсткого голодування не прижився, суворий контроль за процесом залишився.

Найдокладніший історичний опис харчування під час конклаву належить Бартоломео Скаппі – найвідомішому шеф-кухареві епохи Відродження. Він обслуговував пап Пія IV і Пія V, а в 1570 опублікував кулінарну книгу Opera Dell'Arte del Cucinare («Мистецтво кулінарії»). Він розповідає, як харчувався конклав під час обрання папи Юлія III, і пише про те, як забезпечувався контроль – і описані ним практики застосовуються досі.

Як пише Скаппі, страви для кардиналів готувалися в спільній кухні кухарями та сомельє, і вони були лише частиною персоналу, який обслуговував конклав. Кухня могла бути потенційним місцем передачі таємних повідомлень і тому там постійно чергували варти. Двічі на день за жеребом слуги урочисто доставляли їжу до вікна з елементами, що обертаються, в стіні, яке називалося routa. Через нього їжу передавали кардиналам. До цього страви перевірялися дегустаторами щодо таємних послань у їжі. Кожен крок контролювали італійські та швейцарські гвардійці.

Контроль за продуктами був жорстким: не допускалося нічого, у чому можна сховати записку. Жодних закритих пирогів, жодних цілих курей. Вино та вода – лише у прозорому посуді. Серветки розгорталися та ретельно оглядалися. Це не тільки забезпечувало повну ізоляцію кардиналів, а й знижувало ризик отруєння.

Незважаючи на обмеження, кардинали, судячи з опису Скаппі, харчувалися непогано. Подавалися салати, фрукти, м'ясна нарізка, вино та свіжа вода. Умови проживання, які описував Скаппі, були комфортними: у кожній келії були ліжко, стіл, вішалка, два стільці, нічний горщик та посуд з кришкою, а також інші предмети.