Реформа грального бізнесу в Україні вийшла на фінішну пряму: незабаром запрацює ДСОМ

Легальний цивілізований ринок азартних ігор почав формуватися в Україні у 2020 році, після ухвалення закону про державне регулювання діяльності бізнесу у цій галузі. Його мета — унормувати легальну діяльність компаній і запровадити сучасні ефективні інструменти контролю. Один з них — Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ). Її впровадження змінить ситуацію у гральній галузі. Держава отримає змогу в режимі реального часу контролювати всі бізнес-процеси. Таким чином знизяться ризики незаконних дій, конкуренція буде чесною, а права користувачів більш захищені.

Онлайн системи всіх організаторів азартних ігор на кшталт Слотс Сіті казино мають бути підключені до державного моніторингового комплексу.

Що таке ДСОМ

Завдання та функції системи моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор викладені в статті 13 профільного закону. Відповідно до виписаних норм система має забезпечити отримання державою повної та правдивої інформації про:

• прийняті ставки;
• суми виграшів;
• здійснені виплати;
• форму розрахунків з гравцями.

Робота ДСОМ дасть можливість контролювати правильність сплати податків та інших зборів і загальний відсоток виграшу гральних автоматів. Завдяки системі держава отримає інформацію про валовий дохід організаторів азартних ігор, включно з тими онлайн-казино що, за версією ресурсу Kurs Azart, входять в рейтинг кращих. ДСОМ також мала б сприяти захисту прав користувачів та зниженню ризиків розвитку лудоманії.

Комп’ютерна система має забезпечити цілісність інформації та конфіденційність персональних даних. З упровадженням ДСОМ КРАІЛ отримає можливість за необхідності дистанційно відключати гральні автомати

ДСОМ і персоніфікація даних користувачів

Правозахисники відзначають позитив в упровадженні онлайн-моніторингу за діяльністю грального бізнесу, проте звертають увагу на ймовірні корупційні ризики. Йдеться про отримання персоніфікованої інформації та загрозу її використання з метою шантажу чи шахрайства. Також існує ризик кібератак на систему з заволодінням даними користувачів.

Щоб мінімізувати ризик витоку інформації, передбачено кілька кроків:

• для захисту особистих даних, які передаються в мережі, використовуються надійні системи шифрування — Secure Sockets Layer (SSL) та Transport Layer Security (TLS);
• запроваджена політика конфіденційності, яка передбачає заборону використання інформації без згоди користувача;
• застосовується механізм доступу з обмеженням.

Також держава сприяє освіті громадян щодо ризиків, які можуть виникнути у випадку незахищеного використання персональних даних та виявлення потенційних загроз.

Нагадаємо, що онлайн-моніторинг мав бути запроваджений ще у 2022 році. Перед введенням системи в дію мали бути внесені зміни в Податковий кодекс. Проте через низку причин цього не сталося. Наприкінці грудня 2023 року уряд, відповідно до своєї відповідальності, затвердив порядок впровадження системи. Тепер справа за депутатами. Їм належить ухвалити податковий законопроєкт №2713-д.