РФ може атакувати НАТО ще до виборів у США, - політолог

"Чому РФ може атакувати НАТО ще до президентських виборів у США, які відбудуться наприкінці цього року?" - пише політолог Михайло Бесараб на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"1. Попри неоднозначність ситуації на полі бою, війна з Україною вже не принесе Путіну початково задуманого результату. Навіть захопивши більшу частину української території, росіяни не зможуть її опанувати через спротив українців, аж до партизанського руху в окупації. Тобто виснажлива для Росії війна з Україною затягується на невизначений термін, а це точно не влаштовує Кремль. Щоб виправдати і виправити ситуацію, Москва, з притаманним їй авантюризмом, абсолютно спокійно може піти на підвищення ставок і розширення контексту свого протистояння із Заходом.

2. "Дозоване" порушення кордонів однієї з балтійських держав або висадка на норвезькому архіпелазі Свальбард/Шпіцберген може досягти поставленої цілі. Треба розуміти, що росіяни атакуватимуть НАТО не для того, щоб розвʼязати війну з Альянсом, а для того, щоб продемонструвати його вразливі місця. Швидше за все, у Кремлі розраховують на те, що точкова (незначна) атака НАТО не викличе колективної відповіді, а зумовить дебати всередині блоку, коли одні виступатимуть за негайну відповідь, а інші закликатимуть до початку переговорів з Москвою.

Важливо порушити єдність. Наслідком стало б зниження довіри серед членів НАТО - а це те, що потрібно рашистам. На тлі запеклих дискусій і зниження довіри можна включатися у сепаратні переговори з "слабкими ланками" серед членів Альянсу й починати вести з ними свою гру. Орбан і Фіцо - непоганий плацдарм для початку такої диверсії всередині НАТО.

3. Атака НАТО з боку росіян і ймовірна відсутність колективної відповіді може стати хорошим тлом для виборчої кампанії Трампа, який використає це або для критики Байдена за неспроможність захистити і обʼєднати учасників НАТО, або для критики самого Альянсу як неефективної структури, що цілком відповідає лінії Трампа ще з часів першого президентства.

4. Пекін може дати добро Москві на таке промацування Альянсу.

Звісно, викладене вище - лише ймовірний сценарій. Цілком можливо, що описаний розрахунок помилковий, і НАТО (або його північне ядро) дасть належну відповідь РФ. Тоді це посилить на виборах у США та Європі антиросійські сили, допомога Україні стане значно більшою, наслідки для Росії будуть катастрофічними. Китай за рашистів не заступиться, а навіть відморозиться й істотно помʼякшить не лише свої геополітичні плани, але й риторику. Своєю характерною дипломатією Пекін залишає собі можливість для такого маневру.

Наше завдання за будь-якого повороту подій незмінне - битися за будь-яких умов. Припинення боротьби з рашистськими потворами означатиме знищення кожного з нас".