"Вчора читала коментарі в телеграм каналах, під новинами про вибухи на росії. Ну, зрозуміло, що туди пробиваються росіяни та вихваляються щось типу: "я сєйчас в Бєлгородє, у нас тіхо. Ха-ха, х@хлы, вы все выдумываєтє...", - пише харківська блогерка Олена Кудренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Відео з Бєлгорода не забарилося, і не тільки з Бєлгорода, і підтвердило протилежне, але ж який неймовірний стрибок від "взяти Київ за три дні" до "у нас тіхо, ха-ха". Тим часом наші військові експерти зазначають, що можливо нам треба буде зайти в Валуйки та в
Таганрог, щоб заткнути деякі російські дії, як-то кажуть, у зародку.
В Чечню пішли - без особливих наслідків для себе (хоча це окрема тема, там є про що говорити).
В Молдову пішли - без наслідків для себе.
В Грузію - без наслідків.
А пішли в Україну - і Україна сказала: "ви до нас з війною? Тоді війна йде до вас!"
Я дуже боялася, що ми будемо продовжувати грати роль толерантних та ввічливих, і залишимо свою біль лише в своїх кордонах. І що на росію це не піде. Бо в такі часи бути добрячками - смерті подібно. Бути надто європейським типом народу - смерті подібно. Наш варіант ведення війни - між Європою та Азією, дуже передові методи в сукупності зі здатністю по-азіатськи мститися (напишіть в коментарях, якщо це називається якось інакше). Але я вважаю, що без перекидання війни на територію росії ми виглядали би, вибачте, "терпилами". Це не про українців мусить бути сказано.
А ось самі росіяни саме так про нас і думали, плюс слабкість нашої влади останні роки наче запрошувала ворога в наші домівки: ми вам розмінування провели, дороги побудували, ви заходьте, а ми поки на шашлики...
Як по краю леза пройшли мільйони наших цивільних, а про тисячи смертей і говорити боляче. Після такого не переносити відбій на територію ворога - суцільна зрада.
Тому те, що вночі чули і бачили росіяни в своїх і наших окупованих містах - це навіть дуже мало. Хотілося б, щоб це був тільки початок. Бо нам не потрібна вже ні дружба, ні братерство, ні їх повага. Зрештою, нічому радіти, коли тебе поважає країна-пустушка. Повага сильних європейських країн до нас куди важливіше".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Генералу Валерію Залужному, коли він був головнокомандувачем Збройних Сил України, завжди можна було зателефонувати, а генерал Олександр Сирський, який став головнокомандувачем ЗСУ в лютому 2024 року, «в усе вникає до деталей». Про це розповів екскоман...
"Коли процес зацифрований, ми знатимемо всіх наших громадян і де вони перебувають". Раптом несподівано Головком Сирський проговорився про справжню мету цифровізації. Цивільні цифровізатори ретельно уникали озвучування цього важливого, хоча й прихованог...
Приєднуйтесь
