"Росіяни вже втратили армію, втратили європейські ринки збуту газу, у них загиблих на цій війні безкінечність - але вони, с...ка, планують і далі воювати", - блогер із Харкова

"Чомусь вбачаю тут аналогію, коли чую, наприклад, що росіяни будують завод в Татарстані, по виробництву дронів. Тобто вони вже втратили армію, втратили європейські ринки збуту газу, у них загиблих на цій війні безкінечність - але вони, с...ка, планують і далі воювати. Вони на щось сподіваються, розумієте?

Вся наша спільна з ними історія каже про те, що з-поміж нас лише вони є агресорами, а нам вони би були до дупи - але ця "нація" твердолоба, суне і суне попри очевидний стратегічний програш.

Час від часу слухаю їх економіста Наталю Зубаревич (якесь не російське прізвище?). З одного боку у них і до війни було безліч дотаційних регіонів, стало ще більше. З іншого, їх "економіка", її словами, "підлаштувалася". Затягнула паски та на диво бізнес якось тримається. Тут можна згадати і Задорнова, який прославляв здатність "русского чєловєка" знайти вихід з будь-якої ситуації, особливо в порівнянні з американцями (куди ж без цього!)

Зазубрене жало, яке застрягає в шкірі жертви та вони втрачають частину внутрішніх органів (як втратили в Чечні, Україні) - але ж подивіться, яке стадо скаче під пісню "я русскій", на заміну тим, хто самовбився. Зазомбоване стадо, яке точно знає про себе, що воно гидота, але саме цим пишається.

На відео, де нещодавно в Туреччині працівники готелю побили росіянина, російська самка з піною у рота самостверджує себе, як хазяйку цього життя. Воно живе до першого кидка на український фронт, або ж до краплі алкоголю, що була останньою, - але лізе і лізе. З планами на виробництво дронів у Татарстані, - наче їм хтось дасть без кінця і краю воювати. Наче їм тепер дозволять розв'язати наступну війну, зокрема з нами.

Бо це саме ми повинні тепер контролювати. Втручатися в їх плани. Заважати готуватися. Ми повинні перерізати кровотоки та рубати кінцівки цьому спруту. Якщо до цього я сама казала, що байдуже на те, як і чим вони живуть - то тепер, звісно, нас усіх це стосується. Що ми їм дозволимо? Ми, або ми і ті, хто стане поряд з нами".