Російське золото: як Москва збуває резерви та обходить санкції через Гонконг і Дубай

четвер, 19 листопад 2026, 14:04


Світ переживає нову золоту лихоманку, і серед її головних учасників тепер центральні банки. Після знерухомлення російських резервів 2022 року золото остаточно стало не лише фінансовим, а й політичним активом: іноземні цінні папери чи валютні рахунки можна заблокувати одним рішенням, тоді як фізичне золото у власних сховищах залишається під контролем держави.

Поки Китай, Польща та інші країни поповнюють запаси, Росія рухається в протилежному напрямку: станом на 1 жовтня Москва десять місяців поспіль продавала золото. Аналітики пов’язують це зі зростанням витрат на війну та дефіцитом бюджету.

Китай обійшов Росію серед найбільших власників золота

За даними Всесвітньої ради з золота, лише за третій квартал 2026 року центробанки придбали 321 тонну металу, на 42% більше, ніж торік. Загалом із початку року закупівлі становили 675 тонн.

Серед тих, хто розкриває свої операції, найактивнішими стали Китай (63 тонни за квартал) і Польща (40 тонн). Водночас майже двох третин закупівель не відображено у відкритій звітності окремих держав.

Лідерами за запасами залишаються США (8133 тонни), Німеччина (3350), Італія (2452) і Франція (2437). П’яте місце посів Китай із майже 2435 тоннами. Росія, яка на початку 2022 року випереджала Пекін, опустилася на шосте з резервами близько 2264 тонн.

Далі йдуть Швейцарія (1040 тонн), Індія (880), Японія (846), Туреччина (близько 797) і Польща. Приклад Варшави показовий: до початку закупівель 2018 року її запас становив близько 103 тонн, а 5 листопада 2026 року вона оголосила про досягнення обсягу у 700 тонн.

Для Китаю це не межа: частка золота в його міжнародних резервах становить лише близько 8%.


Росія продає золото найшвидшими темпами з часів дефолту 1998 року

За десять місяців золотий запас російського Центробанку скоротився приблизно на 62 тонни. Станом на 1 жовтня він становив 72,8 мільйона тройських унцій, що є найменшим показником із кінця 2019 року.

Лише за перші сім місяців 2026 року регулятор продав майже 50 тонн. За даними Всесвітньої ради з золота, такого скорочення російські резерви не зазнавали щонайменше чверть століття. За третій квартал вони зменшилися на 19 тонн, і це було єдине значне скорочення серед центробанків, які публікують статистику.

Для порівняння: під час дефолту 1998 року Москва продала 118 тонн за три місяці, але частину металу згодом викупила, тож за підсумками року скорочення було меншим, ніж нині.

Причину продажів аналітики вбачають у тиску на державні фінанси, передусім через зростання воєнних витрат. Мінфін РФ використовує ліквідні активи Фонду національного добробуту, а Центробанк проводить операції із золотом та юанями. Втім, скорочення золота регулятора не можна прямо прирівнювати до коштів на покриття дефіциту: за дев’ять місяців 2026 року золоті активи фонду зменшилися на 28,6 тонни проти близько 62 тонн у Центробанку.

Вибір цих активів невипадковий: значна частина іноземних резервів Росії знерухомлена після 2022 року, тож доступних ресурсів дедалі менше.

Станом на 1 листопада ліквідна частина Фонду національного добробуту скоротилася до 3,58 трлн руб., або близько 44,4 млрд дол. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов у вересні заявив, що до кінця 2026 року резерви фонду зростуть до 5 трлн руб., але визнав, що дефіцит доведеться покривати більшими запозиченнями, ніж планувалося.

Проте навіть масштабні продажі золота не розв’яжуть бюджетних проблем Кремля. Ринкова вартість 62 тонн становить близько 8–10 млрд дол., тоді як очікуваний дефіцит бюджету РФ на 2026 рік — близько 7,3 трлн руб. (87–90 млрд дол.), тобто приблизно вдесятеро більше. За попередніми даними Мінфіну РФ, за січень–жовтень дефіцит уже сягнув 5,234 трлн руб.

Російське золото йде на схід через Гонконг і Дубай

Попри це, Росія залишається одним із найбільших виробників золота: 2025 року видобуток становив близько 310 тонн, друге місце у світі. Але після повномасштабного вторгнення в Україну географія експорту суттєво змінилася.

У березні 2022 року Лондонська асоціація ринку дорогоцінних металів призупинила статус Good Delivery для нової продукції шести російських афінажних підприємств, а згодом країни G7 та Євросоюзу заборонили імпорт російського золота. Москва переорієнтувала поставки на азійські ринки.

За інформацією Financial Times, лише за сім місяців 2026 року Гонконг імпортував майже 100 тонн російського золота, приблизно втричі більше, ніж торік. Загалом із 2022 року закупівлі через Гонконг сягнули 35 млрд дол.

Окремий напрямок — Африка, де Росія вибудувала цілу систему контролю над видобутком і торгівлею золотом. За оцінками Blood Gold Report, з лютого 2022 року до кінця 2023-го російські структури отримали від торгівлі золотом Центральноафриканської Республіки (ЦАР), Малі та Судану понад 2,5 млрд дол.

За даними Мінфіну США, пов’язана з Євгєнієм Прігожиним компанія Midas Ressources отримала пільгові права на розробку родовища Ндассіма в ЦАР. У Судані російські структури стали ключовими покупцями необробленого золота, а в Малі військова хунта щомісяця виплачувала російським найманцям мільйони доларів за військову підтримку.

Значна частина африканського золота проходить через центри на кшталт Дубая, де його походження може губитися серед легальних поставок. Після загибелі Прігожина більшу частину цих схем і військової присутності перебрав підконтрольний Міноборони РФ Африканський корпус.

США ще 2023 року запровадили санкції проти пов’язаних із ПВК «Вагнер» золотих компаній. Водночас у лютому 2026-го адміністрація Дональда Трампа зняла персональні санкції з трьох високопосадовців Малі, раніше внесених до списків за сприяння російським найманцям, хоча золотих компаній це не стосувалося.

Нелегальний ринок золота: десятки мільярдів доларів поза контролем держав

Масштабний нелегальний ринок дедалі сильніше впливає на світову торгівлю золотом. На відміну від банківських переказів, фізичне золото складно контролювати: його можна провозити через кордони, переплавляти, змішувати з легальним металом і продавати через посередників. Тому воно стало зручним активом для обходу санкцій, відмивання коштів і фінансування збройних угруповань.

Масштаби ілюструє дослідження швейцарської організації SWISSAID від 12 листопада 2026 року. За його оцінками, лише 2024 року до ОАЕ потрапила щонайменше 591 тонна контрабандного або пов’язаного з конфліктами золота. За цінами початку листопада 2026-го це близько 74 млрд дол., або приблизно 42% усього золотого імпорту країни.

Зокрема, 453 тонни золота, видобутого в Африці, контрабандою вивезли з країн походження та імпортували до ОАЕ, ще близько 138 тонн надійшло з Росії та Ємену, які перебувають під міжнародними санкціями. За методологією SWISSAID, із підрахунку виключили 36,8 тонни суданського золота, вже врахованого серед африканських поставок.

Дубай залишається одним із головних центрів світової торгівлі золотом, через який метал потрапляє на ринки Європи та Азії: лише 2025 року Швейцарія імпортувала з ОАЕ близько 420 тонн. Сам факт імпорту з Дубая не означає незаконного походження кожної партії, але після проходження через кілька торговельних компаній і переробних підприємств установити реальне походження металу значно складніше.

У результаті золото, видобуте в зонах бойових дій або під контролем кримінальних і воєнізованих структур, може опинитися в цілком легальних міжнародних ланцюгах. Поряд з офіційним ринком фактично діє паралельна фінансова система, що дає змогу окремим режимам і збройним угрупованням отримувати кошти навіть в умовах ізоляції.

Як золото перекроює геополітичні сфери впливу

Значення золота виходить за межі резервів і нелегальної торгівлі: дедалі частіше воно стає інструментом, за допомогою якого великі держави зміцнюють вплив у стратегічних регіонах.

Насамперед це Китай, який збільшує золоті резерви й намагається зменшити залежність від контрольованої Заходом фінансової інфраструктури. Це не означає, що Пекін найближчим часом відмовиться від долара, але фізичне золото додає захисту від фінансових обмежень і знижує залежність від активів в іноземних юрисдикціях.

Паралельно Китай розбудовує інфраструктуру торгівлі дорогоцінними металами. Гонконг, який традиційно був фінансовим мостом між Китаєм і Заходом, поступово стає одним із ключових світових центрів торгівлі золотом. Наслідки очевидні: країни під західними санкціями отримують альтернативні ринки збуту, а Китай посилює позиції як покупець, торговельний посередник і фінансовий партнер.

Ще показовішою є ситуація в Африці, де контроль над золотом став питанням політичного й військового впливу. Російська модель добре помітна на прикладі ЦАР і Малі: Москва надає місцевим режимам військову підтримку, допомагає утримувати владу й протидіяти внутрішнім загрозам, а пов’язані з нею структури отримують доступ до родовищ, видобувних підприємств і прибутків від експорту ресурсів. Золото стає платою за політичну лояльність і військову присутність.

Схожі процеси відбуваються в Судані, де контроль над родовищами став одним із чинників тривалого внутрішнього конфлікту, а торгівля золотом пов’язує протиборчі сторони із зовнішніми гравцями, насамперед з Єгиптом та ОАЕ.

Тому контроль над видобутком означає значно більше, ніж доступ до прибуткового бізнесу: він дає змогу фінансувати союзні режими, підтримувати військові формування та закріплюватися в країнах із слабкою центральною владою. Це змінює логіку міжнародної конкуренції: якщо раніше вплив забезпечували кредити, допомога та прямі інвестиції, то в окремих регіонах дедалі більшу роль відіграє безпосередній контроль над ресурсами й шляхами їхнього експорту.

Золото особливо цінне: має глобальний попит, легко конвертується в гроші й дає змогу підтримувати фінансові зв’язки, коли традиційні банківські канали недоступні. Тому нинішня золота лихоманка виходить за межі економіки. Це частина ширшого змагання за новий розподіл впливу між світовими державами.


Джерело

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Російське золото: як Москва збуває резерви та обходить санкції через Гонконг і Дубай

четвер, 19 листопад 2026, 14:04

Світ переживає нову золоту лихоманку, і серед її головних учасників тепер центральні банки. Після знерухомлення російських резервів 2022 року золото остаточно стало не лише фінансовим, а й політичним активом: іноземні цінні папери чи валютні рахунки мо...

"Коаліція рішучих". Хто насправді атакує НАБУ і САП - УП

четвер, 19 листопад 2026, 13:12

Як показує український досвід боротьби з корупцією, на незалежні антикорупційні органи не тиснуть ті, хто не причетний до корупції. Або, якщо сформулювати навпаки – ті, хто причетний до топкорупції, неодмінно атакуватимуть антикорупційні органи. Авжеж,...