
"Да ми... Да русская культура... Да Пушкін... Да Толстой... Якось мені один діяч з числа подібних захисників (справа була в Луганську) на якомусь круглому столі заявив видатну нісенітницю, мовляв, якщо на одну шальку терезів покласти Пушкіна, а на іншу усіх українських поетів разом з Шевченком, то Пушкін переважить", - пише журналіст Павло Бондаренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Намагання покласти на шальки терезів Ґете та Сервантеса; Хемінгуея і Ремарка або ж Жорж Санд і Маргарет Мітчелл для будь-якої розумної людини має виглядати цілковитою маячнею. Геніїв за зростом не шикують. Але...
Давайте поговоримо про "Русский мир" та Пушкіна з Толстим.
Якраз обох цих письменників той "Русский мир" і вбив. Нехай Пушкіна рукою Дантеса. І Толстого теж, хоча й рукою пневмонії. І отой "Русский мир" заморив голодом онуку Пушкіна, нехай і руками більшовиків.
"Русский мир" дуже любив Пушкіна. Так любив, що будівництво пам`ятника йому в Одесі від започаткування проекту тривало протягом 9 років - усе ніяк не могли зібрати на нього кошти. "Любителі" Пушкіна ось як донатили: граф Маркоцький - 3 рублі, князь Гагарін і баронеса Бістрьом - по 5 рублів, князь Манук-Бей - 10 рублів, "господа офицеры" 13 стрілецького батальйону зібрали 13 рублів 35 копійок. Так що любов до Пушкіна у "русскомирцев" виявляється переважно на словах, коли копійки можна не жертвувати.
До слова, на прохання прочитати щось з Пушкіна, отой "захисник", який усе з терезами носився, заявив, що "это другое".
Попри продовження тенденції спаду активності зс РФ майже по всій ділянці фронту, однак головною тенденцією цього тижня стали масові спроби зайти в ті українські міста, в яких ворога ще не було, зокрема в Лиман, Сіверськ й Костянтинівку, а також розвину...
Молодий окупант Олексій Бушуєв вирішив підзаробити, вбиваючи українців. 21-річний росіянин уклав контракт, однак воював недовго – потрапив у полон. Можна сказати, що йому пощастило. Зате родина зіткнулася із брехню, байдужість і цинізм командирів. Доки...