
"Да ми... Да русская культура... Да Пушкін... Да Толстой... Якось мені один діяч з числа подібних захисників (справа була в Луганську) на якомусь круглому столі заявив видатну нісенітницю, мовляв, якщо на одну шальку терезів покласти Пушкіна, а на іншу усіх українських поетів разом з Шевченком, то Пушкін переважить", - пише журналіст Павло Бондаренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Намагання покласти на шальки терезів Ґете та Сервантеса; Хемінгуея і Ремарка або ж Жорж Санд і Маргарет Мітчелл для будь-якої розумної людини має виглядати цілковитою маячнею. Геніїв за зростом не шикують. Але...
Давайте поговоримо про "Русский мир" та Пушкіна з Толстим.
Якраз обох цих письменників той "Русский мир" і вбив. Нехай Пушкіна рукою Дантеса. І Толстого теж, хоча й рукою пневмонії. І отой "Русский мир" заморив голодом онуку Пушкіна, нехай і руками більшовиків.
"Русский мир" дуже любив Пушкіна. Так любив, що будівництво пам`ятника йому в Одесі від започаткування проекту тривало протягом 9 років - усе ніяк не могли зібрати на нього кошти. "Любителі" Пушкіна ось як донатили: граф Маркоцький - 3 рублі, князь Гагарін і баронеса Бістрьом - по 5 рублів, князь Манук-Бей - 10 рублів, "господа офицеры" 13 стрілецького батальйону зібрали 13 рублів 35 копійок. Так що любов до Пушкіна у "русскомирцев" виявляється переважно на словах, коли копійки можна не жертвувати.
До слова, на прохання прочитати щось з Пушкіна, отой "захисник", який усе з терезами носився, заявив, що "это другое".
Противник (російські війська) продовжує утримувати позиції вздовж річок Вовча та Солона на ділянці їхнього злитті (район Новопавлівки та на південь від неї), на заході Донецької та на південному сході Дніпропетровської областей України. Водночас російс...
У різних регіонах України можна почути слова, які рідко зустрічаються у сучасній розмовній мові, але мають цікаву історію, одне з таких – "ковбаня". Так називали глибоку яму, западину або велику вибоїну на дорозі чи ґрунті, це слово могло бути знайомим...