Що трапилось у Білому домі між Зеленським і Трампом, - Фурса

"FT пише, що Трамп кричав на Зеленського, говорив «Одеса-мама» і погрожував, що Путін може знищити Україну. І це таки може налякати. Якщо не дочитати, де це ж саме FT не пише, що в кінці Трамп погодився з аргументами українців. Але чомусь всі читають тільки початок статті, ігноруючи її завершення", - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"І ми всі читали чи чули, що президент США видав на виході. Про замороження по поточній лінії. Що цілком і повністю відповідає позиції України. Там немає про російську Одесу. Там навіть немає натяку на настирливе бажання Путіна обміняти український Донбас на українську частину Запорізької та Херсонської областей. А увечері в неділю, 19 жовтня, Трамп окремо повторив, що має бути замороження по лінії зіткнення.

То, що це було тоді? Чому Трамп транслював вимоги Путіна?

З точки зору дипломатії та політичного здорового глузду — це неможливо пояснити. Але ж ми — про Трампа. Тут немає місця цінностям.

Він відчуває себе модератором у бізнес-конфлікті. І що він робить? Вмикає човникову трампоматію. Слухає Путіна і потім приходить до Зеленського. І транслює бажання Путіна. Бо це — найшвидший шлях домовитись. Без заглиблення по суті. Плювати Трампу на суть. Якщо він озвучить вимоги сторони А та сторона Б погодиться, то буде угода.

Якщо ні, то ні. Тоді знову все спочатку.

Тому трансляція вимог Путіна — це не трагедія. Це просто правила гри. Це було б неймовірно, якби Трамп був нашим другом. Але він ним не є. Він позиціонує себе як модератор. Поговорив про Томагавки, домігся розмови з Путіним. Поговорив із Путіним — прийшов із вимогами Путіна до Зеленського. Зеленський не погодився — ну ні, так і ні.

«Не прокатило».

І тому повертаємося на початок процесу. Де в умовах задачі є, що не буде прямих санкцій на Росію. І не буде прямої допомоги Україні. Нічого нового. Стандартний Трамп.

І що тоді важливо? Що підтримка Європи зростає. Що репараційний кредит. Що ціна на нафту.

На зустрічі у Білому домі не сталося дива. Але й не сталося трагедії. І стратегічна позиція України продовжує покращуватись з допомогою ЄС і на тлі виснаження ресурсів Росії.

І точно не важливо, що там в моменті в голові у Трампа. Бо завтра буде щось інше. Тим більше, тиск хоч і не прямий, а йде на Росію. І суспільство США не дає цілуватися з Путіним, навіть якби Трампу хотілося. І тунель між Аляскою та Чукоткою, який веде з одного тупика в інший тупик нічого не змінює так само, а, скоріше, яскраво демонструє можливості домовитися сучасних США із сучасною Росією.

І так, в цьому рівнянні немає завершення війни післязавтра і виборів за 3 місяці. Вибачайте, українські політики. Але це їхні особисті проблеми і очікування".