
Україна змогла організувати масштабну операцію проти Керченського мосту без використання супутникової системи Starshield. Для координації ударних засобів застосували дрони-ретранслятори, які забезпечували передавання команд і взаємодію між різними елементами ударного угруповання. Такий підхід дозволив організувати складну операцію із залученням кількох типів українського озброєння, передають Патріоти України.
Про особливості цієї технології розповів в ефірі Еспресо та Slawa.TV генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006–2010 роки), кандидат військових наук і доктор технічних наук Ігор Романенко.
За його словами, важливим результатом операції стало не лише ураження стратегічного об’єкта російської інфраструктури, а й практичне відпрацювання альтернативного способу управління ударними засобами без Starshield.
Чому під час операції не використовували Starshield
Як пояснив Ігор Романенко, під час операції проти Керченського мосту супутникову систему Starshield не залучали. Натомість управління організували за допомогою дронів-ретрансляторів.
Їхня роль полягала не тільки в забезпеченні зв’язку з окремими безпілотниками. За словами генерала, така система використовувалася для координації ширшого комплексу засобів ураження та управління самою операцією.
«Starshield там не був задіяний, а управління відбувалося через дрони-ретранслятори. Причому це стосується не тільки управління дронами, які були в цьому рої, а й загалом застосування як таких засобів ураження, так і щодо самого ураження», — пояснив Романенко.
Таким чином, ідеться про організацію взаємодії між різними елементами ударної операції без опори на конкретну супутникову систему. Це особливо важливо, коли одночасно застосовуються безпілотники та ракети з різними характеристиками й призначенням.
Яку альтернативу супутниковому зв’язку розглядали
Генерал також згадав ізраїльську систему супутникового зв’язку, яку Україна отримує за допомогою партнерів. Вона може розглядатися як одна з альтернатив Starlink, однак, за словами Романенка, має певні обмеження за швидкістю передавання даних.
Саме тому під час операції обрали інший варіант організації управління — із використанням дронів-ретрансляторів.
Важливість такого рішення полягає в тому, що ефективність складних ударних операцій залежить не лише від дальності польоту чи потужності бойової частини ракет і безпілотників. Не менш значущими є зв’язок, координація та можливість узгоджувати застосування різних засобів ураження.
Романенко наголосив, що українські військові фактично відпрацювали практичну модель управління, яка не потребувала залучення Starshield.
Які українські розробки використали для удару по мосту
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що під час операції застосували цілу низку вітчизняних розробок. Серед них — безпілотники Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, ракети-дрони «Рута» та «Паляниця», а також FP-1, FP-5 «Фламінго», ракети Р-360 «Нептун» і літак Ан-197.
За оприлюдненою інформацією, різні засоби ураження виконували свої завдання на окремих етапах операції.
Зокрема, 17 листопада безпілотники «Паляниця» вразили автомобільну частину мосту. Ракети «Нептун», дрони «Рута» та FP-5 атакували залізничну частину. Окремо повідомлялося про кероване ураження за допомогою ракет «Фламінго».
Залучення різних типів озброєння свідчить про комплексний характер операції. Водночас саме система управління та координації дозволяла об’єднати застосування цих засобів у межах спільного задуму.
Що сталося з Керченським мостом 17 та 19 листопада
У ніч проти 17 листопада Сили оборони України завдали ударів по Керченському мосту, який з’єднує територію Росії з тимчасово окупованим Кримом.
За інформацією, наведеною в матеріалі «Еспресо», внаслідок численних влучань обвалився арковий проліт автомобільної частини мосту завдовжки понад 270 метрів. Конструкція впала у воду, а судноплавство в районі об’єкта було зупинене. Також повідомлялося про пошкодження залізничної частини.
Уже 19 листопада Сили оборони знову атакували залізничну частину споруди, застосувавши ракети «Нептун» і безпілотники. Після цього окупанти зупинили рух поїздів.
Повторні удари продемонстрували, що Керченський міст залишався ціллю українських військових і після першої масштабної атаки.
Чому цей воєнно-технічний прийом важливий для майбутніх операцій
Ігор Романенко вважає, що використання дронів-ретрансляторів для управління ударними засобами може отримати продовження в наступних операціях Сил оборони.
За його словами, відпрацьований підхід є важливим досягненням у сфері військових технологій, оскільки дає змогу організовувати складні удари без обов’язкового використання супутникової системи Starshield.
Особливого значення це набуває з огляду на різноманітність українського далекобійного озброєння. Йдеться, зокрема, про важкі ракети FP-5 «Фламінго», далекобійні ракети «Нептун», а також ракети-дрони «Паляниця» та «Рута».
«Я думаю, це матиме продовження під час інших ударів. Це важливий воєнно-технічний прийом, який був застосований у цій операції», — підсумував генерал.
Отже, однією з головних особливостей операції проти Керченського мосту стало не лише застосування різних українських засобів ураження, а й спосіб організації їхньої взаємодії. За оцінкою Романенка, досвід використання дронів-ретрансляторів може стати основою для подальшого розвитку українських технологій управління ударними операціями. Водночас конкретні технічні параметри цієї системи та деталі її роботи у відкритому матеріалі не розкриваються.
Україна змогла організувати масштабну операцію проти Керченського мосту без використання супутникової системи Starshield. Для координації ударних засобів застосували дрони-ретранслятори, які забезпечували передавання команд і взаємодію між різними елем...
Компанії, які отримали контракти, не мають жодного стосунку ані до будівництва, ані до енергетики, стверджує нардеп. Народний депутат від 199 виборчого округу, "Слуга народу" Сергій Нагорняк в інтерв'ю YouTube-каналу "Суперпозиція" заявив, що з 800 міл...