Слабкий Путін: Як Китай використовуватиме не доведений до кінця бунт Пригожина

Пекін, ймовірно, стане обережнішим щодо російського лідера Володимира Путіна та майбутньої стабільності його режиму. Однак зв'язки між Китаєм і Росією залишаться міцними навіть після невдалого заколоту найманців “Вагнера”. Про це пише Al Jazeera.

Пекін, як і багато інших урядів, здебільшого мовчав 24 червня, коли війська найманців Пригожина рушили до Москви після захоплення південного російського міста Ростов-на-Дону.

Наступного дня, коли бунт вщух і Пригожин погодився на вигнання до Білорусі, Китай опублікував заяву. Міністерство закордонних справ назвало інцидент “внутрішньою справою Росії” і заявило, що підтримує спроби Росії “утримувати національну стабільність і досягти розвитку і процвітання”.

Державні ЗМІ, які приділили мало часу суботнім подіям, також підхопили тему стабільності, зазначивши швидке вирішення кризи урядом Путіна.

І все ж, незважаючи на те, що публічні повідомлення применшували події вихідних, повстання, ймовірно, змусило нервувати високопосадовців Китаю, включаючи президента Сі Цзіньпіна, сказала Елізабет Вішнік, старший науковий співробітник Східноазіатського інституту Уезерхеда Колумбійського університету.

“Сі Цзіньпіна події в Росії цими вихідними мали б дуже занепокоїтися, оскільки вони поставили питання про безпеку режиму, що є головною проблемою для китайського лідера”, — сказала вона.

Сі, який за останні роки встановив міцні зв'язки з Путіним, знаходиться на шляху до розширення своєї влади та особистого контролю над Китаєм як найпотужніший лідер після Мао Цзедуна.

Для уряду, який наголошує на стабільності будь-якою ціною, навіть блокуючи десятки мільйонів через COVID-19 і перевертаючи економіку, щоб досягти цього, ситуація, подібна до тієї, з якою зіткнувся Путін, коли бійці “Вагнера” наступала на Москву, була б найгіршим кошмаром Сі.

“Я думаю, що Китай стане більш обережним у розумінні того, що контроль Путіна над його країною може бути не таким міцним, як люди звикли думати. Уявлення про те, що він сильна людина, яка керує своєю країною, тепер дало тріщину”, — сказав Шен Дінлі, шанхайський науковець з міжнародних відносин.

“Це буде враховано в рішеннях усіх гравців, не тільки Китаю… [але й] Казахстану, України, Німеччини, США”, —сказав він. “Навіть сам Путін знає, що його імідж заплямований”.

“Слабший Путін”

Китай і Росія вже давно мають складні відносини, але обидві сторони стали ближчими після приходу Сі до влади в 2013 році завдяки його тісній дружбі з Путіним і їхній спільній ворожості до Сполучених Штатів. Обидва вважають, що США втручаються у їхні задвірки через Україну і НАТО, або Тайвань і Японію, і обидва виступають проти розширення впливу США у своїх відповідних регіонах.

Обидві країни оголосили про “необмежене партнерство” незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року, яке було помітно відкладено до завершення Зимових Олімпійських ігор у Пекіні. Поки війна затягується, Китай допоміг утримати російську економіку на плаву всупереч західним санкціям, незважаючи на те, що зберігав офіційну нейтральну позицію та пропонував вести переговори про мир.

У березні Сі приїхав до Москви, потиснув руку Путіну, ім’я якого щойно було зазначено в ордері на арешт Міжнародного кримінального суду, а пізніше погодився на “нову еру” співпраці між двома країнами.

“Хоча нещодавні події викликають занепокоєння уряду Китаю, як через географічну близькість, так і через спільні проблеми, вони навряд чи негативно вплинуть на бажання та відданість Китаю працювати з Росією як у двосторонніх, так і в глобальних питаннях”, — розповів Енді Мок, старший науковий співробітник компанії Центр Китаю та глобалізації в Пекіні.

Юрій Пойта, керівник Азіатсько-Тихоокеанського відділу Українського центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, погоджується, що партнерство продовжиться в найближчій перспективі.

Але він сказав, що Пекін, можливо, розробляє додаткові плани на випадок непередбачених ситуацій на основі переглянутого розуміння слабких місць у російській безпеці та обороні.

Бунт Пригожина також викрив російські еліти як ненадійних партнерів, зазначив він.

“Ми бачили, що російське керівництво просто мовчало, а деякі з них втекли з Москви в інші міста. Навіть ціни на міжнародні рейси просто зашкалювали”, — додав він.

Для Сі, який, як відомо, оточує себе лояльними прихильниками та встановлює їх на ключові урядові посади, такий сценарій був би ще одним кошмаром, якби це сталося в Китаї.

Вен-ті Сунг, політолог з Австралійського національного університету, сказав, що, хоча він очікує, що тісні відносини між Китаєм і Росією триватимуть у довгостроковій перспективі, це відчуття може почати змінюватися.

Росія була молодшим партнером до перевороту, і заколот підкреслив цей статус, наголосив він.

“Сі все ще віддає перевагу Путіну перед альтернативами, але тепер у Пекіна є причини мати більше застережень і бути більш оперативним у відносинах з Путіним”, — сказав Сун.

"Слабший Путін стане менш корисним для Китаю. Слабший Путін буде залежати більше від внутрішніх виборців, менше зможе втілювати послідовну зовнішню політику, тому менше зможе постійно сприяти спільним інтересам Росії з Китаєм".