"Зовсім кепські справи у Володимира Зеленського. Саме такий висновок можна зробити після того, як вчора нам повідомили про новий "суд над Януковичем". Судитимуть його за розстріл Майдану – не минуло й десяти років, як наші правоохоронці до цього додумалися. Можете зауважити, що Віктор Янукович ще не "відсидів" за минулим вироком. У січні 2019-го його "засудили" до тринадцяти років ув'язнення за державну зраду", - пише журналіст Микола Несенюк на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Цілих п'ять років наша правоохоронна система пихтіла, аби довести цей факт в суді. Що цікаво, цю відверту клоунаду підтримав сам Янукович, чиї інтереси на повному серйозі захищали в суді адвокати. І він в результаті отримав саме тринадцять років, а не чотирнадцять чи п'ятнадцять!
Можна було б і далі глузувати над спробами влади відволікти увагу публіки від власних провалів, оголошуючи суди над порожнім місцем. Але немає сил – не той тепер час. А владі я би порадив судити не Януковича та його банду, яка сміється над цими судами з-за ворожого кордону, а Порошенка. Чому ні? Порошенко нікуди не втік. То чому би не підняти оті кільканадцять кримінальних проваджень, про які нам прогуділи всі вуха два роки тому? Ви ще не забули, чим займалася наша влада за кілька місяців до ворожого вторгнення, про неминучість якого тоді вже волав увесь світ? Нагадаю – влада два роки тому намагалась посадити Порошенка! І саме цим займались тоді наші "органи" замість того, щоб готуватись до нападу ворогів.
Наскільки я знаю, усі тодішні звинувачення проти Порошенка залишаються в силі. То чому його не судять? Чому не судять вбивць Шеремета? Чому не судять з помпою заарештованого голову Верховного суду Князєва? Чому не судять з не меншою помпою заарештованих Шуфрича та Коломойського? Нема коли? Треба терміново судити Януковича? Міг би продовжувати, але не хочу – бридко від цього всього!".
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі заступник командувача Об'єднаного повітряного командування Альянсу генерал-лейтенант Гійом Тома визнав те, про що в кулуарах говорять давно: повітряна загроза еволюціонує швидше, ніж структури, процеси й закупівельні ци...
