Справжні гарантії безпеки мають містити не лише запевнення у дружбі, а й конкретні механізми спільної оборони. В угодах із Британією, Францією та ФРН цього немає, - політолог

"Справжні гарантії безпеки мають містити не лише загальні запевнення в дружбі й "право" оперативно консультуватися з гарантом у разі небезпеки, а й дуже конкретні механізми спільної оборони в разі нової війни", - пише політолог Сергій Таран на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"У випадку України та Заходу – на цьому точно треба наполягати, адже йдеться про захист спільного європейського кордону від російської навали. Оскільки ЗСУ захищають не лише Україну, а і ЄС – Київ має більш ніж достатньо аргументів наполягати на зобов'язанні спільно, пліч-о-пліч боронити європейські кордони в разі нової війни.

І найкраще такі взаємозобов'язання закріплюються створенням спільної інфраструктури та цілої системи оборони, у якій зацікавлені обидві сторони. Міжнародні угоди взагалі працюють лише тоді, коли це однаково вигідно обом сторонам, які їх підписали.

Цього підходу немає в жодному із варіантів "гарантій безпеки" (ні в німецькому, ні в британському, ні у французькому). Однак це більш-менш можна зрозуміти, оскільки під час війни західним лідерам було б важко зобов'язатися воювати пліч-о-пліч з Україною прямо в розпал воєнних дій. І тому другим дієвим механізмом гарантій мала б стати максимальна конкретика в угодах. Які конкретно мають бути спільні й, головне, ефективні дії підписантів у разі війни? Скільки зарезервовано коштів у щорічних бюджетах "гарантів" на регулярну підтримку безпеки України?.. Цієї конкретики геть немає у британському варіанті. На це є трохи посилання в німецькому – стверджується, що у 2024 році Німеччина вирішила надати фінансові кошти на військову допомогу на загальну суму €7,1 млрд. Однак незрозуміло, чи це разова допомога Берліна, чи вона надаватиметься щорічно (адже йдеться про довготривалі (10 років), а не річні "гарантії"!).

Ситуація із французькими "гарантіями" взагалі незрозуміла. Президент Зеленський каже, що там "не про всі її деталі можна сьогодні відкрито говорити". Тому залишається сподіватися, що в закритій частині домовленостей є максимальна конкретика.

Прикладом такої конкретики може бути, наприклад, безпекова угода між США та Ізраїлем, де Вашингтон публічно зобов'язався надавати військову допомогу Ізраїлю на суму $38 млрд у період із 2019-го до 2028 року (і це на випадок "миру", а не війни).

Однозначний позитив усіх варіантів угод – це те, що сторони бачать їх як тимчасові – до часу вступу України в НАТО. Оскільки лише НАТО може бути справжнім міжнародним гарантом української безпеки. Тому українська сторона мала б також домогтися від "гарантів" конкретних термінів, коли повноцінний вступ до НАТО нарешті буде можливий. Особливо важливо почути це від США та Німеччини".