
"ПАРИЖ. БЛЕКАУТ. А було так: учора ввечері, після понад-двогодинного виступу в ІнАлько, численних схвильованих зустрічей і розмов про те, як краще відкривати французам Україну (жаль, з посольства не було нікого, їм якраз придалось би!), повернулась я до свого елеґантного готелю (5та округа, самий центр, між Нотр-Дам і Пантеоном), зайшла в номер, кинула пальто на ліжко, сама впала поруч, витягла телефона глянути, що там удома в міжчасі коїться, - і тут раптом, бац! - по всьому готелю згасло світло!" - пише українська письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Крики, стукіт, стогони. У вікні (а воно в дворик виходить) - тьма хоч в око стрель і зорі в антрацитовому небі. Інтернет зникає, на телефоні 14%. Десь хв за 5-7 (коли встановилась тиша і стала гнітючою) вирішую, що нема чого сидіти й чекати, а треба виповзати кудись на світло, щоб бодай підзарядити телефон. Утім, поки я з ліхтариком спускалася крученими боковими східцями з свого 6го поверху на перший, у надрах сецесійної кам'яниці щось клацнуло, загуло й відлягло - і вийшла я, підсліпувато мружачись, у вже освітлений вестибюль, де до мене метнувся схарапудженою пумою переляканоокий портьє:
- Ви з ліфта?! Це Ви застрягли в ліфті?..
- Ні, - кажу. - Але я з України. Я подумала, що вже й тут російська ракета.
- Сподіваюся, що ні, - сказав він дуже серйозно, без тіні усмішки.
І якось умить стало ясно, що він ТЕЖ про це подумав. Що цей страх, виходить, таки живе, прошивкою на підкірці, в кожного європейця - не тільки в поляка, фінна чи балта! - і він-то й є першопричиною підтримки європейських урядів на нашу адресу.
Ну власне, це й так було зрозуміло. Але тепер у мене є в запасі мій персональний непохитний арґумент (якби хтось схотів мене переконати, що "нам ніхто нічого не винен"), - погляд паризького портьє, який перелякався раптового блекауту в готелі непорівнянно більше од мене, - хоч і з тієї самої причини".
Складно уявити двох настільки різних політичних діячів, як Кирило Буданов і Давид Арахамія. Вони різні за характером, манерою поведінки та стилем роботи. Але головне – принципово різними є джерела їхньої політичної ваги й механізми впливу на президента...
Мала Токмачка, село на Запоріжжі, перетворилась на символ української стійкості протягом великої війни, нагадують. Патріоти України. На час про котрий оповідаж журналіст Богдан Пападін Мала Токмачка місяцями була в сірій зоні. Пані Світлана залишилася...