Страшне слово дефіцит: Передноворічні гонки у СРСР

У Радянському Союзі люди готувалися зустрічати Новий рік із таким же ажіотажем, напевно, як і сьогодні. Ось тільки всі складові радянського новорічного столу їм доводилося "діставати" мало не за декілька місяців до свята, повідомляють Патріоти України.

Йдеться про досить банальні інгредієнти – зелений горошок, консервовані кукурудзу і краби, сирокопченої ковбаси тощо, які нині в будь-якій кількості можна купити майже в кожному, навіть найменшому продмагазині. Про це на LiveJournal розповів білоруський блогер Максим Мірович, проілюструвавши радянську передноворічну погоню за дефіцитом декількома фотографіями (щоб подивитися, доскрольте новину до кінця).

"Радянська "планова" торгівля не могла забезпечити населення необхідною кількістю навіть таких простих продуктів. Тобто той факт, що ви відстояли чергу – далеко не гарантував вам те, що ви обов'язково отримаєте товар на руки – часто він міг закінчиться перед самим носом, і тоді ви йшли з магазину з порожніми руками", – зазначив він.

За чим стояли в чергах перед Новим роком у СРСР

За словами Міровича, хороші радянські господині зазвичай пекли торти самі – це міг бути наполеон, лимонник, листковий зі сметанним кремом і так далі. Однак деякі, як і сьогодні, купували кондитерські вироби в магазині. Куплені торти в СРСР, як правило, були кислотних кольорів із яскравими трояндочками, а ще з "жирним маслянистим кремом, який відчувався на зубах як масло". Крім цього, в магазинах продавалися набори тістечок у картонних коробках.

"Грибочки", пісочні кошики зі збитим білковим кремом і мармеладка зверху, "картопля" і нарізаний кружальцями бісквіт. На відміну від тортів, набори були цілком придатними і дефіцитними, і купити їх до новорічного столу (додому або в гості) вважалося удачею", – підкреслив блогер.

Шикувалися в черги радянські громадяни і на вулиці, найчастіше за якимись фруктами – мати їх на новорічному столі вважалося рідкісної удачею.

Також стояли за новорічним дефіцитом люди на ринках – за м'ясом (в основному – жирна свинина з салом і шкіркою), курми (коли ті бували), за ковбасами або рибою.

"Ще постійно стояли в черзі за сирокопченою ковбасою, званою "сервелат", яка пахла залізничними шпалами і продавалася ненарізаною, цілими "палицями". У звичайний час сервелат майже неможливо було "дістати", а перед Новим роком його "викидали" на прилавки. Успіхом вважалося урвати 2-3 палки ковбаси – в цьому випадку 1-2 палки можна було віднести кому-небудь у подарунок або виміняти на щось інше дефіцитне", – розповідає блогер.

При підприємствах у СРСР існували "спецмагазини", у яких могли отоварюватися співробітники тільки цього заводу. І ось перед Новим роком, пише блогер, в такі магазини часто завозили дефіцитні продукти. Наприклад, зелений горошок, консервовану кукурудзу в банках, м'ясні консерви або червону зернисту ікру. Придбати що-небудь із цього можна було тільки за спецпропусками підприємства.

"Майонез у СРСР продавали тільки в закритих скляних баночках, і його неможливо було нічим розбавити. А ось розливну сметану розбавляли вельми часто – вона в Союзі була завжди за консистенцією як густий кефір", – додав Мірович, коментуючи фото радянських черг.

Блогер підкреслює: часто ті, хто приходив до магазинів після того, як натовп розбере "дефіцит", натикалися на порожні полиці. Оскільки перед Новим роком люди зазвичай перед змітали все.

До того ж черги стояли і за промтоварами, які брали як презент. Вільно можна було купити, стверджує Мірович, радянські емальовані миски, терки і екстракт "хвойний" для ванн.

Тоді як хороше взуття, хороший і недорогий годинник, красиві імпортні хустки і подібне – "розмітали" на подарунки дуже швидко.

Мірович констатує, що ті в СРСР, хто не встигав або за фізичним станом не міг відстояти довжелезні черги за дефіцитом – змушений був святкувати Новий рік буквально ні з чим.